Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

м. Бровари вул. Шевченка, 21 кабінет №7 
тел/факс (045 94) 5-45-43
e-mail: brovaryrcsssdm@ukr.net 



Директор - Яковенко Оксана Михайлівна
Бухгалтер – Хилько Олена Петрівна
Начальник відділу соціальної роботи - Гарбуз Олена Володимирівна
Фахівці із соціальної роботи – Сердюк Лідія Миколаївна
                                                       Добровольська Катерина Василівна
                                                       Вороніна Марія Василівна




Відділ соціальної роботи 
Броварського районного ЦСССДМ 


п/п
Назва спеціалізованого формування Категорія споживачів послуг  Послуги


Мета послуг  Відповідальна особа № телефону
1. Соціальна служба підтримки сім'ї Члени сімей, особи, які опинилися у складних життєвих обставинах

Молоді особи з числадітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Молоді особи, які перебувають на обліку в КВІ та звільнилися з місць позбавлення волі.


Особи, що бажають створити прийомну сімю, дитячий будинок сімейного типу, опікунську сім'ю, патронатну сімю


Прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, патронатні вихователі
Виявлення, облік, оцінка потреб та соціальний супровід сімей/осіб у СЖО.

Соціальна підтримка осіб з числу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Здійснення консультативної роботи з молодими особами, які перебувають на обліку в КВІ та звільнилися з місць позбавлення волі.

Популяризація сімейних форм виховання, підбір та направлення на навчання осіб бажаючих створити прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, опікунську сім'ю. Соціальне супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу
Підтримка членів сімей СЖО у вирішенні життєвих проблем, які вони не в змозі подолати за допомогою власних засобів і можливостей.

Забезпечення підготовки до самостійного життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, випускників інтернат них закладів.

Надання соціальної допомоги засудженим дітям та молоді під час їх перебування на обліку у КВІ.


Створення сприятливих умов для влаштування, виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Гарбуз О.В.
Добровольська К.В.

тел. 5-45-43


Яковенко О.М.




Сердюк Л.М.
Вороніна М.В.

тел. 5-45-43


2. Консультативний пункт при пологовому будинку Вагітні жінки, молоді матері, жінки, що народили дитину та мають намір відмовитися від неї та члени їх сімей. Надання консультацій, соціальної підтримки Запобігання ранньому соціальному сирітству. Сприяння зміцненню інституту сім'ї шляхом формування засад відповідального, усвідомленого батьківства. Гарбуз О.В.
Добровольська К.В.

 

                                                                                                       

 

 

     Нормативно правова основа діяльності Броварського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

Конвенція ООН про права дитини.
Конституція України
Сімейний кодекс України
Закон України "Про соціальні послуги"
Закон України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"
Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні"
Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"
Закон України "Про охорону дитинства"
Закон України "Про попередження насильства в сім'ї"
Закон України "Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року
Закон України "Про реабілітацію інвалідів в Україні"
Закон України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"
Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
Закон України "Про волонтерську діяльність"
Указ Президента України "Про Національну стратегію профілактики соціального сирітства на період до 2020 року"
Постанова КМУ "Про затвердження Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді"
Постанова КМУ "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"
Постанова КМУ "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною"
Постанова КМУ "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"
Постанова КМУ "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу"
Постанова КМУ "Про затвердження Положення про прийомну сім'ю"
Постанова КМУ "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"
Постанова КМУ "Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю"
Постанова КМУ "Про затвердження критеріїв діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги"
Постанова КМУ "Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу"
Постанова КМУ "Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах"
Постанова КМУ "Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, наданняїм соціальних послуг та здійснення соціального супроводутаких сімей (осіб) "
Наказ від 28.03.2012 № 478/5/180/375/212/258 ²Про затвердження Порядку взаємодії установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"
Постанова КМУ "Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу"
Наказ Міністерства у справах сім’ї молоді та спорту України "Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу"
Наказ Міністерства соціальної політики України "Про затвердження форм обліку соціальних послуг сім’ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах"
інші нормативно-правові акти
                                                                                                          

Броварський районний центр 
соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
   1. Броварський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - Центр) - спеціальний заклад, що проводить соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

   2. Центр утворюється, реорганізується та ліквідується Броварською районною державною адміністрацією (далі – адміністрація) і належить до сфери її управління .

   Діяльність центру спрямовується адміністрацією.

   Координацію діяльності та організаційно-методичне забезпечення Центру здійснює Київський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

   2.1. Положення про Центр, штатний розпис в межах визначеної граничної чисельності та фонду оплати праці працівників затверджується адміністрацією за погодженням з управлінням фінансів адміністрації.

   3. Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, Київського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, рішеннями відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами з питань сім’ї, дітей та молоді та цим Положенням.

   4. Основними принципами діяльності Центру є:
   законність;
   соціальна справедливість;
   доступність та відкритість;
   конфіденційність та відповідальність за дотримання етичних та правових норм;
   додержання і захист прав людини; 
   адресність та індивідуальний підхід;
   добровільність вибору в отриманні чи відмові від отримання соціальних послуг;
   комплексність та системність під час надання соціальних послуг;
   дотримання державних стандартів і нормативів соціальних послуг;
   максимальна ефективність використання бюджетних та позабюджетних коштів. 

   5. Основними завданнями Центру є:
   проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання потраплянню в складні життєві обставини сімей, дітей та молоді;
   виявлення сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах;
   здійснення соціального супроводу, надання соціальних послуг та здійснення інших заходів щодо відновлення соціальних функцій, психологічного і фізичного стану сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги;
   здійснення наставництва над дитиною, яка проживає у закладах для дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей;
   забезпечення взаємодії із структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також залучення потенціалу територіальної громади до проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.

   6. Центр, відповідно до покладених на нього завдань:
   1) Здійснює заходи щодо: 
   - виявлення та обліку сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги;
   - контролю у межах повноважень за цільовим використанням державної допомоги при народженні дитини; 
   - соціальної та психологічної адаптації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа з метою підготовки до самостійного життя, організації здійснення наставництва;
   - соціального супроводження прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу, а також соціального супроводу дітей, які перебувають під опікою, піклуванням, за поданням служби у справах дітей;
   - інформування населення про соціальні послуги, які надаються відповідно до законодавства;

   2) проводить оцінку потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, у тому числі сімей учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщених осіб, визначає соціальні послуги та методи соціальної роботи, забезпечує психологічну підтримку;

   3) надає сім’ям, дітям і молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, в тому числі сім’ям учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщеним особам, соціальні послуги з:
   - соціального супроводу;
   - консультування;
   - соціальної профілактики.

   За результатами оцінки потреб центр надає послуги з:
   - соціальної інтеграції та реінтеграції;
   - соціальної адаптації;
   - соціального супроводу сімей, в яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;
   - кризового та екстреного втручання;
   - представництва інтересів; 
   - посередництва (медіації);

   4) забезпечує соціальний патронаж молодих осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на певний строк, а також звільнених від подальшого відбування зазначених видів покарань на підставах, передбачених законом, за повідомленням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради;

   5) складає план реабілітації особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

   6) впроваджує новітні соціальні технології, спрямовані на недопущення, мінімізацію чи подолання складних життєвих обставин (у тому числі щодо патронату над дитиною);
   
   7) узагальнює на місцевому рівні статистичні дані та готує інформаційно-аналітичні матеріали стосовно проведеної соціальної роботи, які подає до Київського обласного центру та органу, який його утворив;

   8) співпрацює з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, навчальними закладами, закладами охорони здоров’я, територіальними структурними підрозділами Національної поліції.

   7. Центр під час виконання покладених на нього завдань:
   - взаємодіє з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об’єднаннями, а також фізичними особами;
   - сприяє громадським організаціям, іншим об’єднанням громадян у реалізації соціально значущих ініціатив і проектів;
   - залучає благодійні організації, громадські організації, суб’єкти господарювання до розв’язання актуальних соціальних проблем сім’ї, дітей та молоді;
   - здійснює заходи щодо розробки та поширення соціальної реклами та організації роботи із засобами масової інформації;
   - сприяє добровільній, доброчинній, соціально-корисній діяльності дітей та молоді, роботі волонтерів при центрі;
   - здійснює підготовку кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, усиновлювачі, патронатні вихователі, наставники;
   - проводить соціологічні дослідження та опитування з метою визначення проблем сім’ї, дітей та молоді;
   - залучає міжнародну фінансову та технічну допомогу, міжнародні гранти, а також надає гуманітарну та іншу допомогу сім’ям, дітям та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

   8. Центр має право:
   - вносити Міністерству соціальної політики, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування пропозиції щодо вдосконалення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
   - подавати пропозиції до проектів відповідних бюджетів з питань, що належать до його компетенції;
   - укладати в установленому порядку договори з підприємствами, установами та організаціями (в тому числі іноземними) щодо проведення робіт, спрямованих на виконання покладених на нього завдань;
   - залучати фахівців інших закладів, установ та організацій різних форм власності для здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, в установленому порядку одержувати від підприємств, установ та організацій інформацію з питань, що належать до його компетенції;
   - вживати заходів для забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів сімей, дітей та молоді;

   9. Центр очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку головою адміністрації.
   Директор Центру призначається на посаду і звільняється з посади за погодженням з Київським обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

   10. Директор Центру:
   - здійснює загальне керівництво діяльністю Центру, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Центр завдань, законність прийнятих ним рішень;
   - складає в установленому порядку штатний розпис центру в межах граничної чисельності працівників та фонду оплати праці відповідно до типової структури і штатної чисельності, що затверджується Міністерства соціальної політики;
   - затверджує положення про структурні підрозділи Центру та посадові інструкції його працівників;
   - видає в межах своїх повноважень накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання;
   - представляє центр у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
   - проводить особистий прийом громадян з питань, що належать до компетенції центру;
   - розпоряджається в установленому порядку майном і коштами Центру в межах затвердженого кошторису;
   - утворює в центрі атестаційну комісію, сприяє підвищенню кваліфікації працівників Центру, проводить атестацію спеціалістів та фахівців із соціальної роботи;
   - призначає на посаду та звільняє з посади працівників Центру;
   - застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення на працівників Центру;
   - здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

   11. Діяльність Центру фінансується за рахунок коштів, передбачених у місцевому бюджеті та з інших джерел, не заборонених законодавством.

   Головним розпорядником коштів є адміністрація.

   Майно Центру складають основні і оборотні засоби Центру, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі.

   Майно Центру є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Центр надає послуги на безоплатній основі.

   12. Центр може бути ліквідований або реорганізований за рішенням голови адміністрації, рішенням суду, в порядку, встановленому чинним законодавством України. .

   При реорганізації чи ліквідації Центру працівникам, які звільняються, гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України.

   13. Доходи Центру використовуються виключно на фінансування витрат на утримання Центру відповідно до напрямків його діяльності.

   Забороняється розподіл отриманих доходів або їх частин серед Засновника (Власника), Органу управління та працівників (крім оплати їх праці, нарахування ЄСВ).

   14. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в ГУ Державної казначейської служби України в Київській області, печатку із зображенням Державного Герба України, штампи та бланки із своїм найменуванням і символікою.

  Умови оплати праці центру затверджуються Міністерством соціальної політики за погодженням з Міністерством фінансів.

   15. У разі припинення Центру (у результаті його ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) його активи, що залишились після проведення заходів щодо припинення, мають бути, передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу районного бюджету.

   Центр вважається реорганізованим або ліквідованим з дня відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

   16. Зміни та доповнення до Положення вносяться у тому ж порядку, що й затвердження Положення.

   17. Центр у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Закону України “Про захист персональних даних”.




СТАНЬТЕ ПАТРОНАТНИМИ ВИХОВАТЕЛЯМИ !

   Гарантовано :
   1.Заробітня плата
   2.Кошти на дитину
   3.Професійна підтримка


   Патронатний вихователь - це особа, яка за участі інших членів сім'ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім'ї.

   Помічник патронатного вихователя – його чоловік/дружина чи інший дорослий член його сім'ї.

   Сім'я патронатного вихователя - сім'я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов'язки патронатного вихователя на професійній основі.

   Головне завдання сімейного патронату – не дати дитині втратити рідних батьків, які через складні життєві обставини не можуть деякий час нею опікуватись.

Броварський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
м. Бровари вул. Шевченка 21, каб. №7 тел. (045-94) 5-45-43
e-mail: brovaryrcsssdm@ukr.net




№ п.п. Показники у роботі
Станом на 
01.07.2017 р.
1. Сімей, що опинилися у СЖО 105


В них дітей 219
2. Відвідано сімей 121


Складено оцінок потреб 71
Надано соціальних послуг 286
3. Перебувало під соціальним супроводом 6
В них дітей 21

 

Надано соціальних послуг 75
4. Супровід ПС 6

 

В них дітей 12

 

Надано послуг 201
5. Супровід ДБСТ 8

 

В них дітей 49

 

Надано послуг 317
6. Жінки, які знаходились у пологовому будинку 7

 

Надано послуг 26
7. Облік неповнолітніх та молоді умовно засуджених 6

 

Під патронажем 6

 

Надано послуг 14
8. Проведено прийом громадян 107
9. Використано бюджетних коштів для вирішення питань сімей по цільовій програмі. 13, 5 тис.грн.
10. Використано позабюджетних коштів 0


Засідання групи взаємо підтримки для прийомних батьків та батьків-вихователів

 

   Організація роботи групи взаємопідтримки для прийомних батьків та батьків-вихователів сприяє вирішенню низки актуальних питань, пов’язаних із вихованням дітей у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу, наданням ефективної та оперативної підтримки батькам.

   08 квітня 2017 року Броварським районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проведено чергове засідання групи взаємопідтримки. На засіданні було розглянуто тему: «Позитивне спілкування з дітьми», «Рамки, правила і домовленості». Для участі у засіданні було запрошено психолога з родинного психологічного центру «Психея» Усатенко Ганну. З прийомними батьками та батьками-вихователями було обговорено проблеми виховання дітей. Всі учасники отримали інформаційні матеріали по даній темі.

   Під час засідання прийомні батьки та батьки-вихователі ділились певним позитивним досвідом з виховання прийомних дітей та шляхи вирішення проблем, які виникають у процесі функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Зазвичай, при появі тих чи інших проблем батьки самостійно справляються з їх вирішенням, проте саме завдяки участі у засіданні групи взаємо підтримки батьки-вихователі та прийомні батьки набувають нові навички та вміння у вихованні дітей, навчаються поліпшувати стосунки з дітьми, підвищують впевненість у собі. Обмін досвідом, взаємна емоційна підтримка, цілеспрямовані консультації з окремих питань сприяють позитивним змінам у функціонуванні сімей.



Плануємо сім’ю – плануємо власну долю

Коли хтось вживає слова «планування сім’ї», то мова, зрозуміло, не про визначення дати весілля. Насамперед йдеться саме про дітей: коли їх мати та скільки, і як зробити, щоб такі важливі, визначальні моменти в житті, як поповнення в сім’ї, наставали тоді, коли цього хочуть чоловік та жінка. Іншою стороною цього питання є контрацепція – які методи застосовувати із усього різноманіття, що пропонує сучасна медицина. Однак у будь-якому випадку: що б не вибрали чоловік чи жінка для запобігання небажаної вагітності, це з усіх точок зору – і етичних, і моральних, і суто в контексті особистого здоров’я – на тисячу відсотків краще, аніж аборт! Як уникнути такої неприємної ситуації, як берегти репродуктивне здоров’я, як зробити інтимне життя здоровим та комфортним? Ці питання постійно потребують відповіді, до них повертаються знову і знову, не залежно від віку чи соціального статусу. Бо в них відображається життя, – індивідуальні, особливі моменти кожного, через які неможливо переступити, які нереально оминути, і краще, все ж таки, вирішити вчасно. 

 

Репродуктивне здоров’я можливість мати дітей чи…?

Останнім часом тема репродуктивного здоров’я постійно «на слуху», обговорюючись на телеекранах чи у радіопрограмах, з’являючись на сторінках преси. Але чим більше вникаєш у її суть, тим більше усвідомлюєш, що репродуктивне здоров’я – це не просто відсутність хвороб чи порушень функцій людського організму, що відповідають за відтворення. Це цілий комплекс факторів, які фахівці назвали фізичним, розумовим, соціальним благополуччям людини, що визначає як можливість задовільного та безпечного сексуального життя, так і здатність народжувати дітей та приймати рішення, коли і наскільки часто це робити. А от основними проблемами, які можуть  негативно впливати на репродуктивне здоров’я людини, є аборти,  інфекції, що передаються статевим шляхом, хронічні недуги, шкідливі звички.

Якщо хронічні недуги, це, скажімо, окрема проблема, яку непросто вирішити лише завдяки дотриманню тих чи інших рекомендацій, то інфекцій, які передаються статевим шляхом, в принципі, можна уникнути. І тут справа як в захищеному сексі, так і просто в особистій позиції жінки та чоловіка щодо таких питань. Це ж стосується і шкідливих звичок. Куріння, алкоголь, наркотики – всі ці фальшиві принади «красивого» життя в реальності можуть обернутися важко виліковною залежністю, наносячи величезну втрату як стану здоров’я людини загалом, так і репродуктивній функції зокрема.

Саме тому стає очевидним, що рішення про бережне ставлення до власного здоров’я треба приймати не тоді, коли «він» та «вона» відчувають готовність мати спільних дітей, а ще задовго до того, як вони вирішать стати батьками. Навіть тоді, коли ще навіть немає думок про створення сім’ї. Тому дуже важливо, щоби в нашому сучасному суспільстві турбота про своє здоров’я, у тому числі й репродуктивне, стала нормою і культурою поведінки кожної людини, а в ідеалі – й суспільства в цілому.

 

Аборт: життя – «за бортом»

З 1955 року штучне переривання вагітності на території України легалізували. Таким чином будь-яка жінка має право на аборт, якщо термін вагітності не перевищує 12 тижнів.

Наразі в нашій державі рівень штучного переривання вагітності є високим (12,36 на 1000 жінок репродуктивного віку), причому, аборти і пов’язані з ними ускладнення досі іноді призводять до смерті жінок.

 

Контрацепція: проти чого боремося?

На сьогодні понад сто мільйонів жінок у світі приймають протизаплідні таблетки. Про що свідчить цей факт? Про те, що люди піклуються про своє здоров’я, думають наперед, живуть завтрашнім днем, свідомо ставлячись до усього, що з ними відбувається і в особистому, і в статевому житті. Тим більше, що за статистикою ефективність комбінованих оральних контрацептивів становить до 99,7%.

 

Внутрішньоматковими засобами контрацепції в світі користуються понад 60 мільйонів жінок. Обирають їх, звичайно, також за ефективність: показник кількості небажаних вагітностей на сто жінок, які застосовують «спіраль», – 0,3-1,5. Саме завдяки цьому вагомому фактору вони й посідають друге місце за популярністю серед засобів запобігання від небажаної вагітності. А от презервативи, за постійного і правильного застосування, знижують ризик передачі ВІЛ-інфекції на 80-95%.

Відтак, кожна людина щодо інтимної сфери свого життя має робити власні висновки, виходячи із особистих переконань та стилю життя. Тому, підходячи впритул до питань контрацепції, все вирішується суто індивідуально: хтось практикує регулярне використання гормональних протизаплідних засобів, хтось є прихильником внутрішньоматкової контрацепції, комусь до вподоби використання бар’єрних контрацептивів – презервативи, діафрагми, губки, а хтось покладається на сперміцидні аерозолі, креми тощо. Але, у будь-якому випадку, всі ці засоби покликані сприяти дуже важливим речам: запобігти небажаній вагітності, захистити здоров’я, дбаючи не тільки про день сьогоднішній, але і про майбутнє. 

 

Відбулося чергове засідання групи взаємопідтримки для прийомних батьків на тему: «Допомога дітям, які мають порушення прихильності», «процес переживання горя(втрати) »

    26 вересня 2015 року в Броварському районному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відбулося чергове засідання групи взаємопідтримки для прийомних батьків на тему: «Допомога дітям, які мають порушення прихильності», «процес переживання горя(втрати) ».
    Засідання провели – в.о.директора Соловар Ольга Іванівна та головний спеціаліст Гарбуз Олена Володимирівна. Учасниками групи були прийомні батьки та батьки – вихователі: Дейкун В. Ю. та Дейкун В. В., Афоніна С. М. та Афонін В. Г., Поплавська Н. В., Дутенко Т. О., Разгон Т.М., Юрченко Н.В., Мірко Е.С.
    На засіданні було разом з батьками опрацьовано Закон України «Про охорону дитинства».
    Такі зустрічі є потрібними, бо дають можливість не тільки отримати фахову консультацію, пораду та підтримку, але і можливість поспілкуватися у неформальній обстановці, обговорити зміни у житті сім`ї, віднайти шляхи подолання проблем. Прийомні батьки мають змогу подивитися на свої проблеми зі сторони, почути слова поради та підтримки.




Складні життєві обставини

Сімя з дітьми, яка опинилася у складних життєвих обставинах, розглядається як сукупність осіб, серед яких є хоч одна дитина віком до 18 років, що проживають разом і повязані спільним побутом, взаємними правами та обовязками. При цьому підскладними життєвими обставинамивбачають обставини, що обєктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у звязку зі старістю або за станом здоровя, самотність, сирітство, безпритульність, брак житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сімї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо (стаття 1 Закону України «Про соціальні послуги»). До складних життєвих обставин належать також: втрата здатності до самообслуговування, близької людини, роботи, порушення звичного, нормального способу життя, дитяча бездоглядність, пожежа, стихійне лихо, а також  випадки, коли людина стала жертвою злочину, захворіла невиліковною хворобою, коли існує загроза її життю та здоров’ю, життю та здоров’ю її близьких, погіршення матеріально-побутових умов, поступове зубожіння – все, що викликає у людей почуття незахищеності, страху перед завтрашнім днем, все, що призводить до загострення конфлікту в сім'ї, негативно позначається на вихованні та розвитку дітей.

 

Відповідно до чинного законодавства перелік складних життєвих обставин не є вичерпним.  Зокрема, у статті 7 Закону України "Про соціальні послуги" йдеться про безоплатні послуги в обсягах державних соціальних стандартів для "громадян, які опинилися у складній життєвій ситуації у зв'язку з безробіттям" та "дітей і молоді, які опинилися у складній життєвій ситуації у зв'язку з інвалідністю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю, конфліктами і жорстоким ставленням у сім’ї". Про "складну життєву ситуацію" йдеться і в статті 11 Закону "Про соціальні послуги".  До того, у статті 4 Закону вказано, що положення міжнародних договорів, які встановлюють вищі вимоги до соціальних послуг, мають пріоритет стосовно закону "Про соціальні послуги". Тому, якщо ратифіковані Україною конвенції та інші міжнародні договори встановлюють інші підстави для визнання ситуації в сім’ї як кризової або складної (статті 19, 27 і 39 Конвенції ООН про права дитини), необхідно застосовувати положення цих договорів. Відповідно до Закону України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" передбачається здійснення системного обліку і догляду дітей та молоді (себто осіб віком від 18 до 35 років), які опинилися "у складних життєвих ситуаціях" (стаття 9), "виявили схильність до асоціальної поведінки" (стаття 10 – це положення стосується і батьків до 35 років), або відбували чи відбули покарання у формі позбавлення волі (стаття 12). Також спеціальний порядок і підстави обліку запроваджено Законом "Про попередження насильства в сім‘ї", який не збігається з тим, що вказано в Законі "Про соціальні послуги".

Отже, складними життєвими обставинами можна назвати такі несприятливі для людини події, життєву скруту, коли їй особливо важко, і коли вона об’єктивно потребує сторонньої допомоги, в тому числі і від держави, суспільства, громади, від найближчого оточення, щоб упоратися з цими обставинами і відновити свою нормальну життєдіяльність.

Теорія соціальної роботи дає таку класифікацію складних життєвих обставин, в основі якої лежать важливі для виховання дітей умови: соціально-демографічні, матеріально-побутові, медико-соціальні, психологічні і соціально-педагогічні, соціально-правові. Саме брак цих умов або неповна їх наявність певною мірою визначає становище дітей і сімей. Але перелік складних життєвих обставин, у яких опинилася сім’я з дітьми, чітко не визначений і може бути розширений, уточнений за потреби. Так, у рамках проекту ЄС «Розвиток інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей та дітей» було розроблено розширений перелік складних життєвих обставин, що обговорювався із соціальними працівниками та медиками Київської області у ході робочих зустрічей, круглих столів та семінарів. Наявність такого переліку допомагає соціальному працівникові знайти справжні причини сімейної кризи і визначити перелік та обсяг необхідних послуг.

 

 

До сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, належать сім’ї (особи), які не можуть самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив, зокрема, таких обставин:

   1) жорстоке поводження з дитиною в сім’ї;
   2) відсутність постійного місця роботи у працездатних членів сім’ї (особи);
   3) відсутність житла, призначеного та придатного для проживання;
   4) відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, взяття під варту одного з членів сім’ї (особи), насильство в сім’ї (у тому числі щодо дитини);
   5) тривала хвороба, встановлена інвалідність (у тому числі дітей), вроджені вади фізичного та психічного розвитку, малозабезпеченість, безробіття одного з членів сім’ї (особи), що негативно впливає на виконання батьківських обов’язків, призводить до неналежного утримання дитини та догляду за нею;
   6) спосіб життя, внаслідок якого один із членів сім’ї (особа) частково або повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному житті;
   7) ухиляння батьків від виконання обов’язків з виховання дитини;
   8) відібрання у батьків дитини без позбавлення батьківських прав;
   9) стихійне лихо;
  10) дискримінація осіб та/або груп осіб.

До потенційних отримувачів соціальних послуг належать сім’ї:

   1) членами яких є:
   - одинока матір (батько);
   - діти, розлучені із сім’єю, які не є громадянами України і заявили про намір звернутися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем;
   - інваліди та діти-інваліди;
   - особи, у тому числі діти, які постраждали від насильства, жорстокого поводження та торгівлі людьми;
   - батьки, у яких діти відібрані без позбавлення батьківських прав;
   - батьки, які подали заяву про розлучення або перебувають у процесі розлучення;
   - батьки — трудові мігранти;
   - засуджені до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, або особи, що повернулися з місць позбавлення волі або перебувають у місцях попереднього ув’язнення;

   2) опікунів (піклувальників) дітей, розлучених із сім’єю;

   3) у яких діти перебувають в інтернатних закладах або оформляються до них;

   4) що виявили намір відмовитися від новонародженої дитини.

   Сім’ї (особи), які перебувають у складних життєвих обставинах, можуть отримувати як одну соціальну послугу, так і їх комплекс залежно від потреб згідно з переліком, затвердженим Мінсоцполітики.

   Соціальні послуги надаються: 
   - індивідуально кожному члену сім’ї (особі);
   - у групах взаємопідтримки та взаємодопомоги;
   - разом усім членам сім’ї або одночасно з особами, що становлять близьке соціальне оточення сім’ї (особи).

   Соціальні послуги під час здійснення соціального супроводу надаються суб’єктами на платній та безоплатній основі.

Зміст соціальних послуг, що надаються фахівцем під час здійснення соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, пов’язаних з:

   1) інвалідністю:
   - інформування сімей (осіб) про види виплат та надання допомоги в оформленні документів для їх отримання;
   - здійснення разом із соціальним педагогом соціально-побутового патронажу сімей (осіб);
   - забезпечення соціальної підтримки батьків, у яких народилися діти з вродженими вадами фізичного та психічного розвитку або померли новонароджені діти, консультування, залучення у разі потреби психолога;
   - залучення волонтерів до роботи із сім’єю (особою);
   - направлення сім’ї (особи) до суб’єктів, які надають послуги з формування у батьків навичок догляду за дітьми-інвалідами та спілкування з ними з урахуванням фізичних і розумових можливостей, оволодіння інвалідами (дітьми-інвалідами) професійними навичками, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та виробами медичного призначення, освітні послуги, зокрема щодо отримання дітьми-інвалідами інклюзивної освіти;
   - сприяння разом із закладами охорони здоров’я в організації обстеження, лікування, реабілітації, оздоровлення дітей та санаторно-курортного лікування осіб;
   - сприяння працевлаштуванню працездатних батьків дитини-інваліда з метою створення умов для виконання сімейних і професійних обов’язків;
   - сприяння наданню сім’ї (особі) послуг з догляду (вдома, стаціонарного, денного);

   2) насильством у сім’ї:
   - інформування сім’ї (особи) про суб’єкти, що надають соціальні послуги дитині, сім’ї (особі), яка зазнала насильства або стосовно якої існує реальна загроза його вчинення, номери їх контактних телефонів та телефонних “гарячих” ліній;
   - здійснення у разі існування загрози безпеці, життю чи здоров’ю дитини, членів сім’ї (особи) екстреного втручання;
   - сприяння участі у корекційних програмах осіб, які вчиняють насильство у сім’ї;
   - забезпечення влаштування дитини, членів сім’ї (особи) до закладів соціального обслуговування, закладів соціального захисту дітей, установ та організацій, діяльність яких спрямована на запобігання насильству в сім’ї;

   3) вживанням психоактивних речовин:
   - інформування сім’ї (особи) про негативний вплив алкоголю, наркотичних засобів на здоров’я людини та про суб’єкти, що надають соціальні послуги;
   - формування у членів сім’ї (особи), які вживають психоактивні речовини, мотивації до зміни поведінки;
   - сприяння залученню членів сім’ї (особи) до роботи у групах самодопомоги, участі у програмах медико-соціальної реабілітації;
   - направлення до суб’єктів, що надають послуги з лікування, ресоціалізації та соціально-психологічної реабілітації членів сім’ї (особи), які вживають психоактивні речовини, формують у них навички спілкування, ставлення до проблеми залежності, проводять роботу в групах взаємодопомоги тощо;
   - сприяння у працевлаштуванні та зайнятості членів сім’ї (особи), які подолали проблему вживання психоактивних речовин, та їх соціальній адаптації;

   4) бездоглядністю:
   - подання до служби у справах дітей інформації про дитину, батьки якої ухиляються від виконання батьківських обов’язків або виконують їх неналежним чином;
   - сприяння участі в індивідуальних корекційних програмах батьків, які неналежно виконують батьківські обов’язки, з урахуванням необхідності розв’язання проблем, що спричиняють складні життєві обставини дитини;
   - надання послуг із соціально-психологічної реабілітації;
   - сприяння працевлаштуванню батьків та їх професійній орієнтації;
   - сприяння в організації та направленні на медичне обстеження і лікування батьків або осіб, які їх замінюють, якщо хвороба перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків;

   5) відбуванням покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, взяттям під варту одного з членів сім’ї (особи) та схильністю до правопорушень:
   - надання психолого-педагогічної допомоги та юридичних консультацій;
   - надання допомоги у відновленні документів, зокрема тих, що підтверджують громадянство, посвідчують особу, її спеціальний статус, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану;
   - направлення до інших суб’єктів;
   - влаштування у разі потреби до закладів соціального обслуговування, центрів соціальної адаптації звільнених осіб, закладів соціального захисту для бездомних та звільнених осіб;
   - консультування сім’ї (особи) з метою підготовки до повернення з місць позбавлення волі члена сім’ї;
   - інформування сім’ї (особи) про навчальні заклади, гуртки, спортивні школи, діяльність дитячих, молодіжних громадських об’єднань;
   - сприяння у налагодженні стосунків осіб, звільнених з місць позбавлення волі, з членами сім’ї (дитиною), найближчим оточенням, у поновленні та зміцненні їх соціально корисних зв’язків;
   - сприяння у працевлаштуванні;
   - сприяння у разі потреби в установленні інвалідності особам, звільненим з місць позбавлення волі.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 листопада 2013 р. №  896

ПОРЯДОК
виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних
життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг
та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)

1. Цей Порядок визначає механізм виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про соціальні послуги” і “Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”.

3. Виявлення, надання соціальних послуг та соціальний супровід сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, здійснюються районними, міськими, районними у містах центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі — центри) разом із суб’єктами, що надають соціальні послуги, та суб’єктами соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю (далі — суб’єкти).

4. До сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, належать сім’ї (особи), які не можуть самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив, зокрема, таких обставин:

1) жорстоке поводження з дитиною в сім’ї;

2) відсутність постійного місця роботи у працездатних членів сім’ї (особи);

3) відсутність житла, призначеного та придатного для проживання;

4) відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, взяття під варту одного з членів сім’ї (особи), насильство в сім’ї (у тому числі щодо дитини);

5) тривала хвороба, встановлена інвалідність (у тому числі дітей), вроджені вади фізичного та психічного розвитку, малозабезпеченість, безробіття одного з членів сім’ї (особи), що негативно впливає на виконання батьківських обов’язків, призводить до неналежного утримання дитини та догляду за нею;

6) спосіб життя, внаслідок якого один із членів сім’ї (особа) частково або повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному житті;

7) ухиляння батьків від виконання обов’язків з виховання дитини;

8) відібрання у батьків дитини без позбавлення батьківських прав;

9) стихійне лихо;

10) дискримінація осіб та/або груп осіб.

5. До потенційних отримувачів соціальних послуг належать сім’ї:

1) членами яких є:

одинока матір (батько);

діти, розлучені із сім’єю, які не є громадянами України і заявили про намір звернутися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем;

інваліди та діти-інваліди;

особи, у тому числі діти, які постраждали від насильства, жорстокого поводження та торгівлі людьми;

батьки, у яких діти відібрані без позбавлення батьківських прав;

батьки, які подали заяву про розлучення або перебувають у процесі розлучення;

батьки — трудові мігранти;

засуджені до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, або особи, що повернулися з місць позбавлення волі або перебувають у місцях попереднього ув’язнення;

2) опікунів (піклувальників) дітей, розлучених із сім’єю;

3) у яких діти перебувають в інтернатних закладах або оформляються до них;

4) що виявили намір відмовитися від новонародженої дитини.

6. Облік сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, ведеться центром відповідно до поданої фахівцем із соціальної роботи (далі — фахівець) інформації за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

7. У разі надходження усної або письмової інформації про підозру або факт насильства в сім’ї, або реальну загрозу його вчинення, жорстоке поводження з дитиною, залишення дитини без піклування батьків, виникнення іншої ситуації, яка загрожує життю чи здоров’ю члена сім’ї (особи), фахівець здійснює екстрене втручання у ситуацію з метою негайного усунення або мінімізації наслідків такої ситуації.

За наявності загрози життю чи здоров’ю дитини фахівець негайно в телефонному режимі повідомляє службу у справах дітей та підрозділ органів внутрішніх справ.

Після здійснення екстреного втручання фахівець аналізує обставини, що призвели до виникнення такої ситуації, для планування та проведення подальшої роботи із сім’єю (особою).

8. Для забезпечення належного здійснення соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, вдосконалення діяльності фахівців у центрі не рідше одного разу на три місяці проводиться супервізія.

Супервізію проводить безпосередній керівник фахівця, відповідального за соціальний супровід сім’ї (особи), або призначений керівником центру інший працівник центру.

9. Виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, здійснюється фахівцями шляхом відвідування, розгляду інформації, поданої суб’єктами, та звернень таких сімей (осіб) з метою своєчасного надання соціальних послуг.

Під час відвідування сім’ї (особи) фахівці проводять оцінку її потреб у наданні соціальних послуг, обстеження (за згодою) матеріально-побутових умов, визначають методи соціальної роботи.

Форми актів оцінки потреб у наданні соціальних послуг сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, та обстеження її матеріально-побутових умов затверджуються Мінсоцполітики.

За наявності обставин, що є підставою для прийняття рішення про надання сім’ї (особі) пільг, гарантій, послуг, допомоги та інших виплат (далі — виплати), оригінал акта обстеження передається відповідному органові виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурному підрозділу з питань соціального захисту населення міської, районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації (далі — структурний підрозділ з питань соціального захисту населення), а його копія залишається у центрі.

Центр залучає у разі необхідності до проведення оцінки потреб сім’ї (особи) у наданні соціальних послуг та обстеження її матеріально-побутових умов спеціалістів служби у справах дітей, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, відповідного підрозділу органів внутрішніх справ та структурного підрозділу з питань охорони здоров’я міської, районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, психолога.

10. Вивчення потреб у наданні соціальних послуг у районах, містах, селищах і селах здійснюється з урахуванням методичних рекомендацій, затверджених Мінсоцполітики.

11. Про надходження інформації про сім’ї (особи), які перебувають у складних життєвих обставинах, суб’єкт повідомляє центр протягом трьох робочих днів після її надходження за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Якщо згідно з повідомленням суб’єкта існує загроза життю чи здоров’ю члена сім’ї (особи), фахівець здійснює протягом одного робочого дня екстрене втручання відповідно до пункту 7 цього Порядку.

У разі виявлення загрози життю чи здоров’ю дитини в сім’ї фахівець разом з представниками підрозділів міліції громадської безпеки та служби у справах дітей відвідує сім’ю без її звернення з метою з’ясування обставин та прийняття центром рішення щодо надання соціальних послуг або здійснення соціального супроводу такої сім’ї.

12. У разі звернення до центру сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, центр:

оцінює її потреби у наданні соціальних послуг та інформує про виплати;

надає форму заяви про виплати, соціальні послуги, зразки інших документів, ознайомлює з порядком подання документів для їх отримання;

готує пропозиції щодо надання соціальних послуг, здійснення соціального супроводу;

надає соціальні послуги.

Якщо звернення містить інформацію про наявність загрози життю чи здоров’ю членів сім’ї (особи), фахівець здійснює протягом одного робочого дня екстрене втручання відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Виявлену суб’єктом сім’ю (особу), яка перебуває у складних життєвих обставинах, або сім’ю (особу), яка самостійно звернулася до центру, фахівець відвідує протягом семи робочих днів за місцем проживання чи перебування з метою з’ясування обставин, обстеження матеріально-побутових умов. При цьому фахівець проводить оцінку її потреб у наданні соціальних послуг і виплат, інформує суб’єкта про вжиті заходи.

У разі коли питання, з яким сім’я (особа) звертається до центру, не належить до його компетенції, центр надає інформацію про суб’єктів, до повноважень яких належить вирішення відповідного питання, зокрема їх місцезнаходження та номери контактних телефонів, або повідомляє за погодженням із заявником про направлення сім’ї (особи) до іншого суб’єкта за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

У такому разі суб’єкт інформує центр, який повідомив про направлення до іншого суб’єкта, про результати розгляду відповідного звернення.

13. Рішення про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, приймається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за згодою сім’ї (особи) з урахуванням поданих центром матеріалів.

14. Після проведення оцінки потреб у наданні сім’ї (особі), яка перебуває у складних життєвих обставинах, соціальних послуг, обстеження її матеріально-побутових умов керівник центру видає наказ про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи), призначає фахівця, відповідального за його здійснення, та укладає протягом семи робочих днів договір із сім’єю (особою) про здійснення соціального супроводу (далі — договір), у якому зазначаються:

1) обсяг і зміст соціальних послуг, які надаватимуться дитині, сім’ї (особі) на безоплатній основі;

2) права та обов’язки членів сім’ї (особи), які потребують надання соціальних послуг, фіксується згода і обов’язкова участь кожного з членів сім’ї (особи) у здійсненні заходів, передбачених планом соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах (далі ― план супроводу);

3) відповідальність сторін у разі порушення умов договору;

4) умови припинення надання соціальних послуг;

5) строк дії договору.

Перед підписанням договору фахівець повинен переконатися, що члени сім’ї (особа) усвідомлюють результат співпраці, призначення договору, права та обов’язки сторін, розуміють значення термінів, і у разі потреби роз’яснити їм положення договору.

15. Центр подає службі у справах дітей матеріали про стан сім’ї з дітьми, у якій порушуються права дитини, для розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561) (далі ― комісія), з метою прийняття рішення про здійснення соціального супроводу такої сім’ї.

На підставі рішення комісії керівник центру видає наказ про здійснення соціального супроводу зазначеної сім’ї та призначає фахівця, відповідального за його здійснення, а також затверджує у разі потреби склад залучених суб’єктів.

У такому випадку соціальний супровід здійснюється без укладення договору.

У разі потреби батьки, які неналежно виконують батьківські обов’язки, направляються комісією для участі в індивідуальних корекційних програмах до суб’єктів, які відповідно до компетенції розробляють та впроваджують такі програми.

16. План супроводу складається центром протягом 10 робочих днів після проведення оцінки потреб у наданні сім’ї (особі), яка перебуває у складних життєвих обставинах, соціальних послуг та обстеження її матеріально-побутових умов у двох примірниках за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — план супроводу), узгоджується із суб’єктами та затверджується керівником центру.

Один примірник плану супроводу залишається в центрі, інший — передається сім’ї (особі) для ознайомлення та підписання.

До складання плану супроводу залучаються сім’я (особа) та у разі потреби суб’єкти.

У плані супроводу зазначається перелік соціальних послуг, що можуть бути надані суб’єктами відповідно до їх компетенції.

Суб’єкти забезпечують виконання плану супроводу, в тому числі із залученням підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління.

17. У разі коли соціального супроводу потребує дитина, яка проживає в сім’ї, у якій порушуються її права, дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, у тому числі дитина-інвалід, складається індивідуальний план соціального захисту дитини, що розглядається на засіданні комісії.

18. Строк здійснення соціального супроводу визначається індивідуально для кожної сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, зокрема з урахуванням гостроти проблеми, ступеня функціональної спроможності самостійно мінімізувати негативні наслідки або повністю подолати складні життєві обставини, рівня розвитку зв’язків із соціальним оточенням, і не повинен перевищувати шести місяців.

У разі необхідності зазначений строк може бути продовжено за рішенням комісії або структурного підрозділу з питань соціального захисту населення до одного року.

19. Виконання плану супроводу припиняється у разі:

1) досягнення позитивного результату соціального супроводу;

2) письмової відмови отримувача соціальних послуг від їх надання;

3) систематичного нездійснення отримувачем соціальних послуг без поважних причин заходів, передбачених планом.

20. У разі коли сім’я (особа), яка перебуває у складних життєвих обставинах, змінила місце проживання і її нове місце проживання чи перебування відоме, центр протягом п’яти робочих днів повідомляє про неї місцеву держадміністрацію або виконавчий орган ради за місцем проживання (перебування), передає план супроводу для завершення його виконання, інформує про послуги, що були надані для розв’язання проблем такої сім’ї (особи), та питання, що потребують вирішення.

Центр надсилає щокварталу структурному підрозділові з питань соціального захисту населення інформацію про стан виконання плану супроводу та службі у справах дітей — про стан виконання індивідуального плану, зазначеного у пункті 17 цього Порядку, з метою проведення аналізу та внесення у разі потреби змін до них.

У разі завершення або припинення виконання плану супроводу центр надсилає структурному підрозділові з питань соціального захисту населення повідомлення із зазначенням причини такого припинення.

21. Контроль за здійсненням суб’єктами соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до компетенції.

Перелік документів, що використовуються в процесі організації та здійснення соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, затверджується Мінсоцполітики.

22. Фахівцем, закріпленим центром за сім’єю (особою), яка перебуває у складних життєвих обставинах, формується особова справа такої сім’ї (особи) за затвердженою Мінсоцполітики формою. Особова справа містить такі документи:

копія заяви про призначення соціальних послуг та виплат (за потреби);

копії документів про отримання виплат (за потреби);

акти оцінки потреб у наданні соціальних послуг сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, та обстеження її матеріально-побутових умов або їх копії;

протокол засідання комісії, на якому прийнято відповідне рішення;

договір;

план супроводу;

картка обліку роботи із сім’єю (особою) під час здійснення соціального супроводу за формою, затвердженою Мінсоцполітики, записи до якої, у тому числі за результатами супервізій, вносяться не пізніше ніж через 24 години після зустрічі або іншого контакту з членами сім’ї (особою), проведення відповідної роботи установами, організаціями, закладами;

звіт за результатами соціального супроводу, що складається відповідальним за проведення супервізії працівником центру разом з фахівцем, який здійснював соціальний супровід, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, із зазначенням ефективності втручання, впливу заходів, здійснених у процесі соціального супроводу сім’ї (особи), на якість її життя, ступеня подолання складних життєвих обставин або мінімізації їх наслідків.

Строк зберігання центром особової справи сім’ї (особи), щодо якої здійснювався соціальний супровід, становить один рік з дня його завершення.

Інформація, що міститься в особовій справі, є конфіденційною.

23. Фахівець відвідує сім’ю (особу), яка перебуває у складних життєвих обставинах, щотижня протягом двох місяців після прийняття рішення про здійснення її соціального супроводу, у подальшому —відповідно до плану супроводу.

Відповідальний за проведення супервізії працівник центру здійснює не рідше одного разу на три місяці проміжне оцінювання виконання плану супроводу, за результатами якого вносяться у разі потреби зміни до нього.

24. У разі коли сім’я (особа), соціальний супровід якої завершено, потребує подальшої підтримки, центр продовжує надання соціальних послуг, зокрема допомоги в оформленні документів членам такої сім’ї (особі) за їх зверненням, без укладення окремого договору, забезпечує проведення консультацій з психологом, юристом, соціальним педагогом.

Строк надання такої підтримки визначається окремо для кожної сім’ї (особи) і не може становити менше двох місяців.

Сім’я (особа) обов’язково інформується про її подальшу підтримку.

25. Здійснення соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, припиняється достроково на підставі її письмової заяви.

Рішення комісії та структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про завершення соціального супроводу обговорюється з усіма членами сім’ї (особою), оформляється протоколом та наказом центру. При цьому в особовій справі сім’ї (особи) робиться запис, що містить обґрунтування прийнятого рішення.

У разі коли відмова від здійснення соціального супроводу може призвести до погіршення становища дитини, центр повідомляє про це службу у справах дітей та вносить на розгляд комісії питання про подальшу роботу із сім’єю.

26. Якість соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, оцінюється відповідно до встановлених Мінсоцполітики вимог за такими критеріями:

1) результативність:

подолання або мінімізація наслідків складних життєвих обставин (оцінюється за індикаторами, зазначеними у звіті за результатами соціального супроводу);

створення умов для самостійного подолання складних життєвих обставин, повернення сім’ї (особи) до повноцінної життєдіяльності, збереження і підвищення соціального статусу та потенціалу сім’ї (особи);

2) адресність та індивідуальний підхід:

якість проведення оцінки потреб сім’ї (особи) у наданні соціальних послуг, правильність визначення індивідуальних потреб;

відповідність комплексу наданих соціальних послуг індивідуальним потребам сім’ї (особи);

3) своєчасність:

екстрене втручання у разі загрози життю чи здоров’ю дитини, членів сім’ї (особи);

оперативність у прийнятті рішення про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи);

виконання плану супроводу сім’ї (особи) у визначені строки;

4) доступність та відкритість:

надання інформації про центр і соціальні послуги, умови та порядок їх отримання;

можливість отримання компетентної консультації, в тому числі у телефонному режимі;

облаштування робочого місця для фахівця;

доступність отримання бланків заяв та інших документів;

залучення сімей (осіб) до оцінювання якості наданих соціальних послуг;

вибір способу звернення до центру (особисто, поштою, в телефонному режимі, за попереднім записом тощо);

5) повага до отримувача соціальних послуг:

пріоритетність інтересів членів сім’ї (особи);

відсутність проявів зневаги до членів сім’ї (особи);

відсутність прямого чи опосередкованого примусу отримувача соціальних послуг до виконання певних дій;

толерантність у спілкуванні з отримувачем соціальних послуг;

недопущення дискримінації;

конфіденційність;

6) професійність:

наявність у фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня;

організація підвищення кваліфікації та атестації фахівців;

рівень організації виявлення потенційних отримувачів соціальних послуг та здійснення соціального супроводу сімей (осіб);

володіння фахівцями практичними навичками роботи з різними категоріями отримувачів соціальних послуг.

27. Сім’ї (особи), які перебувають у складних життєвих обставинах, можуть отримувати як одну соціальну послугу, так і їх комплекс залежно від потреб згідно з переліком, затвердженим Мінсоцполітики.

Соціальні послуги надаються:

індивідуально кожному члену сім’ї (особі);

у групах взаємопідтримки та взаємодопомоги;

разом усім членам сім’ї або одночасно з особами, що становлять близьке соціальне оточення сім’ї (особи).

Соціальні послуги під час здійснення соціального супроводу надаються суб’єктами на платній та безоплатній основі.

28. Зміст соціальних послуг, що надаються фахівцем під час здійснення соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, пов’язаних з:

1) інвалідністю:

інформування сімей (осіб) про види виплат та надання допомоги в оформленні документів для їх отримання;

здійснення разом із соціальним педагогом соціально-побутового патронажу сімей (осіб);

забезпечення соціальної підтримки батьків, у яких народилися діти з вродженими вадами фізичного та психічного розвитку або померли новонароджені діти, консультування, залучення у разі потреби психолога;

залучення волонтерів до роботи із сім’єю (особою);

направлення сім’ї (особи) до суб’єктів, які надають послуги з формування у батьків навичок догляду за дітьми-інвалідами та спілкування з ними з урахуванням фізичних і розумових можливостей, оволодіння інвалідами (дітьми-інвалідами) професійними навичками, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та виробами медичного призначення, освітні послуги, зокрема щодо отримання дітьми-інвалідами інклюзивної освіти;

сприяння разом із закладами охорони здоров’я в організації обстеження, лікування, реабілітації, оздоровлення дітей та санаторно-курортного лікування осіб;

сприяння працевлаштуванню працездатних батьків дитини-інваліда з метою створення умов для виконання сімейних і професійних обов’язків;

сприяння наданню сім’ї (особі) послуг з догляду (вдома, стаціонарного, денного);

2) насильством у сім’ї:

інформування сім’ї (особи) про суб’єкти, що надають соціальні послуги дитині, сім’ї (особі), яка зазнала насильства або стосовно якої існує реальна загроза його вчинення, номери їх контактних телефонів та телефонних “гарячих” ліній;

здійснення у разі існування загрози безпеці, життю чи здоров’ю дитини, членів сім’ї (особи) екстреного втручання;

сприяння участі у корекційних програмах осіб, які вчиняють насильство у сім’ї;

забезпечення влаштування дитини, членів сім’ї (особи) до закладів соціального обслуговування, закладів соціального захисту дітей, установ та організацій, діяльність яких спрямована на запобігання насильству в сім’ї;

3) вживанням психоактивних речовин:

інформування сім’ї (особи) про негативний вплив алкоголю, наркотичних засобів на здоров’я людини та про суб’єкти, що надають соціальні послуги;

формування у членів сім’ї (особи), які вживають психоактивні речовини, мотивації до зміни поведінки;

сприяння залученню членів сім’ї (особи) до роботи у групах самодопомоги, участі у програмах медико-соціальної реабілітації;

направлення до суб’єктів, що надають послуги з лікування, ресоціалізації та соціально-психологічної реабілітації членів сім’ї (особи), які вживають психоактивні речовини, формують у них навички спілкування, ставлення до проблеми залежності, проводять роботу в групах взаємодопомоги тощо;

сприяння у працевлаштуванні та зайнятості членів сім’ї (особи), які подолали проблему вживання психоактивних речовин, та їх соціальній адаптації;

4) бездоглядністю:

подання до служби у справах дітей інформації про дитину, батьки якої ухиляються від виконання батьківських обов’язків або виконують їх неналежним чином;

сприяння участі в індивідуальних корекційних програмах батьків, які неналежно виконують батьківські обов’язки, з урахуванням необхідності розв’язання проблем, що спричиняють складні життєві обставини дитини;

надання послуг із соціально-психологічної реабілітації;

сприяння працевлаштуванню батьків та їх професійній орієнтації;

сприяння в організації та направленні на медичне обстеження і лікування батьків або осіб, які їх замінюють, якщо хвороба перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків;

5) відбуванням покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, взяттям під варту одного з членів сім’ї (особи) та схильністю до правопорушень:

надання психолого-педагогічної допомоги та юридичних консультацій;

надання допомоги у відновленні документів, зокрема тих, що підтверджують громадянство, посвідчують особу, її спеціальний статус, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану;

направлення до інших суб’єктів;

влаштування у разі потреби до закладів соціального обслуговування, центрів соціальної адаптації звільнених осіб, закладів соціального захисту для бездомних та звільнених осіб;

консультування сім’ї (особи) з метою підготовки до повернення з місць позбавлення волі члена сім’ї;

інформування сім’ї (особи) про навчальні заклади, гуртки, спортивні школи, діяльність дитячих, молодіжних громадських об’єднань;

сприяння у налагодженні стосунків осіб, звільнених з місць позбавлення волі, з членами сім’ї (дитиною), найближчим оточенням, у поновленні та зміцненні їх соціально корисних зв’язків;

сприяння у працевлаштуванні;

сприяння у разі потреби в установленні інвалідності особам, звільненим з місць позбавлення волі.






10 кроків, щоб стати кращими батьками 
Як можна допомогти дитині добре поводитись?

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка — приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно

Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими —використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

 Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

 

 

Факти, що можуть Вас здивувати... 

Діти часто не розуміють, чому їх покарано

Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір

Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.

Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

Діти мають право на позитивне ставлення до себе

Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

 

 

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1.  Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2.  Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3.  Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4.  Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5.  Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

6.  Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

7.  Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8.  Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9.  У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється

10.  Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

Тисячі українських дітей страждають від жорстокого поводження.

Ці діти мають право на захист від приниження та насильства 

Про факти жорстокого поводження з дітьми або реальну загрозу їх вчинення повідомте службу у справах дітей та сім’ї чи центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

 




    Великий ризик збільшення випадків торгівлі людьми на сьогоднішній день зумовлений хвилею внутрішньої міграції громадян, які переселяються з окупованої території та районів ведення антитерористичної операції в інші регіони України. 
    Торгівля людьми означає здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином. 
    Наголошуємо, що допомога особам, які постраждали від злочину торгівлі людьми, здійснюється на підставі Закону України “Про протидію торгівлі людьми” від 20.09.2011.

                                                                                                                                                ПОРЯДОК 
                                                                                                        встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми 
                                                                                             (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 41)


    1. Цей Порядок визначає процедуру встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (далі - статус), на підставі відповідної інформації. 
    2. Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, подає за місцем перебування до місцевої держадміністрації заяву про встановлення статусу (далі - заява) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. 
    Іноземець або особа без громадянства, що не володіє українською або російською мовою, заповнює заяву з перекладачем. 
    Для встановлення статусу дитині, яка постраждала від торгівлі людьми, заява подається до місцевої держадміністрації її законним представником або особою, якій стало відомо про таку дитину. 
    3. Заяви реєструються у відповідному журналі за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а особам, які їх подали, повідомляється про можливість одержання допомоги та її види. 
    4. Голова місцевої держадміністрації визначає структурний підрозділ, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу (далі - структурний підрозділ), та відповідальну посадову особу (далі - посадова особа) згідно з розподілом функціональних обов’язків. 
    5. У разі звернення для встановлення статусу особи, яка є потерпілою від злочину, пов’язаного з торгівлею людьми, або цивільним позивачем у кримінальному провадженні, або особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території іншої держави, що підтверджено результатами розслідування відповідних органів такої держави, заява зазначеної особи приймається без проведення співбесіди посадовою особою. 
{Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012} 
    6. Іноземцеві або особі без громадянства у разі подання заяви до місцевої держадміністрації видається протягом двох робочих днів довідка про звернення для встановлення статусу за формою згідно з додатком 1, яка є підставою для звернення до територіальних органів або підрозділів ДМС для реєстрації. 
    7. Посадова особа проводить протягом трьох робочих днів з дати подання заяви співбесіду з особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, та заповнює опитувальний лист згідно з додатком 2, намагаючися запобігти повторній віктимізації та психологічному травмуванню особи. 
    За бажанням особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, під час проведення співбесіди можуть бути присутні члени її родини або інші особи. 
    У разі проведення співбесіди із законним представником дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, до співбесіди залучається перекладач (у разі потреби), психолог чи педагогічний працівник та адвокат, про що робиться відмітка в опитувальному листі. 
    У разі неможливості проведення співбесіди з особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, через її хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий психічний стан чи малолітство опитувальний лист заповнюється посадовою особою на підставі особистих спостережень, показань свідків або інших даних. 
    Посадова особа, яка проводить співбесіду, оформляє розписку про нерозголошення відомостей, які їй стали відомі під час проведення співбесіди, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. 
    8. Після проведення співбесіди особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, ознайомлюється з опитувальним листом та підписує його. У разі незгоди із змістом опитувального листа така особа має право надати свої зауваження в письмовому вигляді. 
    Після проведення співбесіди законний представник дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, перекладач (у разі його присутності), психолог чи педагогічний працівник та адвокат ознайомлюються з опитувальним листом та підписують його. У разі незгоди із змістом опитувального листа зазначені особи мають право надати свої зауваження в письмовому вигляді. 
    9. У разі коли особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, в заяві зазначила про потребу в наданні їй притулку, медичної, психологічної та іншої допомоги, місцева держадміністрація, а також суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми та безпосередньо виявили таку особу під час виконання своїх функціональних обов’язків, невідкладно здійснюють заходи щодо забезпечення надання такій особі притулку, медичної, психологічної та іншої допомоги. 
    10. На підставі інформації, отриманої під час проведення співбесіди, посадова особа оформляє протягом двох робочих днів облікову картку особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. 
    Без проведення співбесіди оформляється облікова картка особи, зазначеної у пункті 5 цього Порядку. 
    11. Структурний підрозділ залучає суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, до проведення у семиденний строк перевірки інформації, зазначеної в опитувальному листі, щодо її достовірності (далі - перевірка). 
    12. Місцева держадміністрація протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки подає до Мінсоцполітики такі документи: 
1) копію заяви; 
2) копію документа, що посвідчує особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особу, зазначену у пункті 5 цього Порядку; 
3) копію заповненого опитувального листа; 
4) копію облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особи, зазначеної у пункті 5 цього Порядку; 
5) копію заяви особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, до правоохоронних органів про захист своїх прав та інтересів (у разі звернення) або копію повідомлення (заяви) посадової особи до правоохоронних органів про виявлений факт торгівлі людьми; 
6) копію зауважень особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, чи законного представника дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, перекладача, психолога чи педагогічного працівника та адвоката до змісту опитувального листа (у разі наявності); 
7) інші документи та матеріали щодо наявності підстав для встановлення статусу (копії проїзних документів, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідку про перетин державного кордону, медичні висновки тощо). 
{Підпункт 7 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012} 
    13. Документи, зазначені у пункті 12 цього Порядку, розглядаються Мінсоцполітики протягом п’яти робочих днів від дати їх реєстрації. За результатами розгляду Мінсоцполітики надсилає місцевій держадміністрації листа про встановлення статусу або відмову у його встановленні з обґрунтуванням причин такої відмови. 
    14. Підставами для встановлення статусу є: 
1) укладення незаконної угоди щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми; 
2) вербування, переміщення, переховування, передача або одержання особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, шляхом обману, шахрайства, шантажу, її уразливого стану або застосування чи погрозою застосування насильства з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи; 
3) документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу. 
    15. Невідповідність інформації, наданої особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, та інформації, зібраної під час проведення перевірки, є підставою для відмови у встановленні статусу. 
    16. У разі встановлення статусу особі, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особі, зазначеній у пункті 5 цього Порядку, посадова особа протягом п’яти робочих днів з дня надходження листа Мінсоцполітики видає такій особі довідку про встановлення статусу згідно з додатком 3. 
    17. Після отримання іноземцем або особою без громадянства довідки про встановлення статусу довідка про звернення для встановлення статусу втрачає чинність. 
    18. Довідка про встановлення статусу реєструється у відповідному журналі за формою, затвердженою Мінсоцполітики. 
    19. Особа, якій встановлено статус та яка отримала відповідну довідку, має право на одержання одноразової матеріальної допомоги у встановленому законодавством порядку. 
    20. Статус надається строком до двох років та може бути продовжений за рішенням Мінсоцполітики не більш як на один рік. Для продовження зазначеного строку місцева держадміністрація подає до Мінсоцполітики відповідне письмове обґрунтування. У разі прийняття рішення про продовження такого строку до довідки про встановлення статусу вносяться відповідні відомості. 
    21. У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу місцева держадміністрація протягом п’яти робочих днів повідомляє особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, про його прийняття. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. 
    22. Документи, зазначені у пункті 12 цього Порядку, разом з копією листа Мінсоцполітики про встановлення або відмову у встановленні статусу зберігаються Мінсоцполітики та місцевою держадміністрацією протягом п’яти років з дати закінчення строку, встановленого відповідно до пункту 20 цього Порядку. 
    23. Позбавлення статусу здійснюється у разі його встановлення на підставі поданих завідомо неправдивих відомостей або недійсних документів, що мали істотне значення для його встановлення. 
    У такому випадку особа, яку позбавлено статусу, відшкодовує виплачену їй одноразову матеріальну допомогу та всі витрати, пов’язані з наданням їй послуг. 
    24. Розголошення суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, відомостей про особу, яка постраждала від торгівлі людьми, здійснюється у випадках, визначених законом.





                                                                                                                Суб'єкти які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми

    Мінсоцполітики та управління (відділи) праці та соціального захисту населення обласних (міських, районних) державних адміністрацій, 
    МВС та територіальні підрозділи МВС України; 
    Міністерство зовнішніх справ; 
    Мін’юст; 
    МОЗ та управління (відділи) охорони здоров’я обласних (міських, районних) державних адміністрацій, Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим; 
    МОНмолодьспорт та управління (відділи) освіти і науки обласних (міських, районних) державних адміністрацій; 
    Адміністрація Держприкордонслужби України та органи охорони державного кордону; 
    Державна міграційна служба та територіальні органи та підрозділи міграційної служби; 
    СБУ та регіональні органи СБУ; 
    дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном; 
    управління (відділи) у справах сім’ї, молоді та спорту обласних (міських, районних) державних адміністрацій; 
    служби у справах дітей обласних (міських, районних) державних адміністрацій; 
    республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, міські, районні, районні у містах, сільські та селищні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; 
    заклади охорони здоров’я; 
    дошкільні, загальноосвітні, професійно-технічні та позашкільні навчальні заклади; 
    обласні (міські, районні, районі у містах) центри зайнятості; 
    виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад; 
    територіальні центри соціального обслуговування; 
    центри соціально-психологічної допомоги; 
    притулки для дітей служби у справах дітей; 
    центри соціально-психологічної реабілітації дітей; 
    міжнародні, громадські організації, фізичні та юридичні особи (за згодою).


Види допомоги що надається особам , які постраждали від торгівлі людьми 

    Допомога постраждалим надається безоплатно, конфіденційно, анонімно і незалежно від їх статі, віку, громадянства, наявності реєстрації за місцем проживання та інших ознак.
    1. Соціальні послуги - надання допомоги у відновленні необхідних життєвих та побутових навиків; направлення (за потреби) осіб, які постраждали від торгівлі людьми до інших закладів/установ та організацій для отримання соціально-побутових послуг у більш повному обсязі та сприяння в їх отриманні; надання, у разі необхідності, притулку; забезпечення доступу до освіти.
    2. Психологічні послуги – психологічна діагностика, спрямована на виявлення соціально-психологічних характеристик особистості; надання консультацій з питань психологічного здоров’я та поліпшення зв’язку з навколишнім середовищем; обговорення шляхів розв’язання соціальних та психологічних проблем; сприяння в запобіганні або вирішенні непорозумінь та конфліктів з близьким соціальним оточенням; організація участі в психотерапевтичних групах та групах взаємодопомоги, психологічна корекція та психологічна реабілітація, відновлення статусу особи у суспільстві тощо.
    3. Медичні послуги – забезпечення доступу до фахової медичної допомоги, посередництво в здійсненні профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів; консультацій з питань збереження і зміцнення здоров’я, безпечних статевих стосунків; формування ідеології здорового способу життя і подолання шкідливих звичок; сприяння в підтриманні та охороні здоров’я; формування сексуальної культури; профілактика туберкульозу, венеричних захворювань, ВІЛ/СНІДу[i]; сприяння в підтриманні та охороні здоров’я тощо).
    5. Правові послуги - сприяння в отриманні необхідних гарантованих послуг; захист прав та особистої безпеки; представлення інтересів отримувачів послуг в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, допомогу в оформленні/відновленні документів, здійснення захисту прав та інтересів отримувачів послуг; представлення інтересів (у тому числі на всіх стадіях кримінального, адміністративного та цивільного процесу); представлення інтересів в суді. 
    5. Послуги з працевлаштування - професійну орієнтацію, професійне навчання, перепідготовку та (або) підвищення кваліфікації та сприяння у започаткуванні власної справи, допомога в пошуку роботи та підтримка у працевлаштуванні; надання допомоги у надбанні професійних навичок. 
    6. Соціально-педагогічні послуги – формування знань про шляхи вирішення ситуації, пов’язаної з торгівлею людьми, правила безпечної поведінки для зниження ризику повторного потрапляння в ситуацію торгівлі людьми та формування правової культури особи (правосвідомість, правомірна поведінка, правова активність) і відповідальності за своє життя (готовності особи, яка постраждала від торгівлі людьми звернутися за допомогою до органів державної влади, громадських та міжнародних організацій); налагодження стосунків з рідними та близьким соціальним оточенням тощо[1]. 
    7. Соціально-економічні послуги - допомога в залученні додаткових ресурсів для задоволення матеріальних інтересів і потреб особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що реалізуються у формі сприяння в наданні матеріальної допомоги, натуральної допомоги (забезпечення одягом та взуттям тощо); допомога в оздоровленні, сприяння в отриманні державних соціальних допомог.
    8. Інформаційні послуги – надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги), а саме: про права особи на отримання допомоги та механізм реалізації цих прав, про види соціальних виплат (якщо особа має на них право відповідно до чинного законодавства), проведення роз’яснювальної роботи щодо шляхів повідомлення, у разі, якщо особа потрапила в ситуацію торгівлі; надання інформації про можливі засоби та форми примусу чи спонукання до експлуатації або торгівлі людьми, які можуть застосовувати злочинці; надання інформації про інші заклади, установи та організації, що надають допомогу особам, які постраждали від торгівлі людьми із зазначенням місцезнаходження, контактних телефонів, переліку послуг та можливих форм їх надання. 
    9. Допомога у поверненні до країни походження для іноземців або осіб без громадянства. 


    В Броварській райдержадміністрації відповідальною посадовою особою за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми визначено Солодку Анастасію Сергіївну – в.о. начальника служби у спавах дітей та сім’ї тел. 4-11-74 адреса м. Бровари вул.. Шевченка, 21 каб. 4. 
    Для отримання консультацій та допомоги Ви можете звернутись до Броварського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою м. Бровари вул. Шевченка,21 каб.7 тел. 5-45-43.






  З метою вдосконалення роботи соціальних служб шляхом повного охоплення соціальними послугами найуразливіших категорій населення, раннього виявлення проблемних сімей та вчасного надання їм підтримки 07 квітня 2014 року під керівництвом заступника голови райдержадміністрації Прянішнікової Катерини Валеріївни проведено апаратне навчання для фахівців із соціальної роботи Броварського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою покращення надання соціальних послуг різним категоріям сімей, які знаходяться на обліку як такі, що опинились у складних життєвих обставинах. 
 
    В ході навчання розглядалися такі питання: 
    1. Про підсумки роботи центру у І кварталі 2014 року. 
    2. Про організацію роботи фахівців із соціальної роботи щодо забезпечення надання належного рівня соціального захисту та підтримки окремим громадянам та сім’ям, які виїжджають з Автономної Республіки Крим та м. Севастополь до Броварського району на тимчасове перебування. 
    3. Про можливе скорочення посад фахівців із соціальної роботи. 
    4. Про організацію роботи фахівців із соціальної роботи з надання соціальних послуг сім’ям в яких триває процес розлучення батьків, вирішення спорів між батьками щодо місця проживання дітей та способів і участі батьків, які розлучилися, у вихованні дітей; 
    5. Про прийняття участі в загальношкільних батьківських зборах, засіданнях виконкомів та сесіях селищних та сільських рад району.

 



    В рамках реалізації соціальних ініціатив Президента України щодо вдосконалення роботи соціальних служб шляхом повного охоплення соціальними послугами найуразливіших категорій населення, раннього виявлення проблемних сімей та вчасного надання їм підтримки 13 грудня 2013 року під керівництвом заступника голови райдержадміністрації Прянішнікової Катерини Валеріївни проведено навчання для фахівців із соціальної роботи Броварського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою покращення надання соціальних послуг різним категоріям сімей, які знаходяться на обліку як такі, що опинились у складних життєвих обставинах. 
В ході навчання розглядалися такі питання: 
1. Про підготовку звітності за 2013 рік. 
2. Ознайомлення фахівців із соціальної роботи із новою посадовою інструкцією та надання методичних рекомендацій щодо організації їх діяльності; 
4. Аналіз нормативно - правової бази: 
- щодо недопущення перевищення повноважень працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, 
- щодо участі у проведенні у 2013 році Всеукраїнського тижня права, 
- Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 573 «Про затвердження Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді»; 
- наказ Міністерства соціальної політики України 05.09.2013 року № 557 «Методичні рекомендації для фахівців із соціальної роботи щодо здійснення соціальної роботи (надання соціальних послуг, соціальний супровід) з сім'ями, дітьми та молоддю»; 
- наказ Міністерства соціальної політики України від 05.09.2013 року № 554 «Примірна посадова інструкція фахівця із соціальної роботи центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді); 
5. Прийняття участі в загальношкільних батьківських зборах, засіданнях виконкомів та сесіях селищної та сільських рад району.



  Тепер їх люблять… 

    Це дуже проста правда. І ми усі глибоко в серці знаємо її. І знаємо, що тільки в сім’ї, у якій тебе люблять, розуміють, турбуються про твої потреби, дитина має шанс на повноцінний розвиток, на щасливе майбутнє.
    Втім на даний момент в Україні понад 100 тисяч дітей не мають такої сім’ї, живуть у будинках дитини, інтернатних закладах. І всі ці діти чекають на сім’ю, яка прийме їх і буде любити.
    Нашим спільним завданням є сприяння тому, щоб ці діти знайшли родину і могли мати інше – щасливе – теперішнє і майбутнє. Це велика робота і до цієї роботи кожен з нас може додати свою маленьку краплинку. Ці краплинки можуть бути дуже різні, але лише так, крапля по краплі ми можемо досягти змін.
    На сьогоднішній день Київським обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді формується група для проходження навчання з проблем виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування для кандидатів у прийомні батьки, батьки- вихователі, опікуни та піклувальники.
    Метою даного заходу є формування свідомого рішення батьків до прийняття дитини в родину, підготовка до здійснення функцій опікунів, піклувальників, прийомних батьків шляхом формування необхідних сфер компетентності.
    Основні завдання націлені на:
визначення ролі та місця сімейних форм виховання у державній системі влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
розгляд обсягу повноважень, прав та обов’язків опікунів, піклувальників, прийомних батьків згідно з основними положеннями Конвенції ООН про права дитини, чинного національного законодавства, ознайомлення з нормативно-правовим забезпеченням діяльності сімей опікунів, піклувальників, прийомних сімей;
розкриття соціально-психологічних особливостей дітей, які потребують сімейного виховання;
аналіз закономірностей розвитку дитини на різних вікових етапах та особливості її адаптації до сімейних форм виховання;
методи та форми виховання, налагодження взаємин із дітьми, шляхи підтримки довготривалих стосунків;
сприяння усвідомленню важливості співпраці опікунів, піклувальників, прийомних батьків із соціальними працівниками у процесі здійснення соціального супроводження, з іншими фахівцями, представниками служб у справах дітей, громадою задля забезпечення умов для повноцінного розвитку дитини.

Довідки можна отримати за телефоном: 5-45-43, чи звернувшись до Броварського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

 
На виконання листа Київської обласної державної адміністрації від 19.06.2012 №11-22-14379 «Про проведення громадського обговорення» та з метою належного виконання доручення Президента України від 25.05.2012 №1-1/1319 «Про проведення публічного обговорення проекту Концепції гуманітарного розвитку України на період до 2020 року», Броварський районний центр соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді просить Вас, внести пропозиції до пункту 4.2.1.(Впровадження нових соціальних стандартів життя) проекту Концепції в такій редакції:
    Підвищити якість та ефективність надання соціальних послуг вразливим верствам населення, а саме - сім»ям з дітьми, шляхом введення фахівців із соціальної роботи у кожну громаду.
ІНФОРМАЦІЯ ДО ВІДОМА ГРОМАДЯН

    Броварський районний центр соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді повідомляє наступне:
відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 26.04.2012 №228\0\15-12\56 «Про покращення надання соціальних послуг найуразливішим верствам населення», на виконання нових соціальних ініціатив Президента України, Міністерством соціальної політики України передбачено здійснення модернізації соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою повного охоплення увагою держави найуразливіших громадян. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачено додаткову дотацію місцевим бюджетам для покращення надання соціальних послуг найуразливішим верствам населення.
    Додаткова дотація спрямовується на введення з червня 2012 року посад фахівців із соціальної роботи для виявлення, оцінки потреб, надання соціальних послуг різним категоріям сімей, дітей та молоді, здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, Броварським районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
    Міністерством соціальної політики України було розподілено кількість додаткових штатних одиниць відповідно до передбаченої додаткової дотації з державного бюджету на покращення надання соціальних послуг найуразливішим верствам населення. Згідно з цим розподілом на Броварський район виділено 11 додаткових посад фахівців із соціальної роботи, які розподілені Броварською районною державною адміністрацією таким чином: по 1 фахівцю на Великодимерську, Калинівську селищні ради, Жердівську, Княжицьку, Погребську, Літківську, Русанівську, Гоголівську, Требухівську, Красилівську, Семиполківську сільські ради.

Директор центру
О.М. Шалун




Співпраця заради майбутнього

чать поважати старших і допомагати меншим. Вихідні дні родина проводить активно(їздять у дельфінарій, розважальні центри, катаються на санчатах тощо).
  

 Максим та Михайлик проживають в прийомній родині лише кілька місяців, але вже повністю адаптувалися до нового середовища. В сім’ї діти почуваються дуже комфортно, атмосфера в родині тепла і затишна, стосунки будуються на довірі і взаємоповазі один до одного. Валентиа Юлдашівна і В’ячеслав Вікторович відносяться до дітей з любов’ю і дуже відповідально підходять до своїх обов’язків, активно співпрацюють із Центом соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, захищають права та інтереси дітей в соціальному оточенні.

Соціальний працівник, що супроводжує
прийомні сім’ї – Єфимищ Т.





                                                                                  

  

  З серпня 2011 року при Калитянській селищній раді функціонує філія Броварського районного центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді, яку очолює Афоніна Наталя Олександрівна. Станом на 01.01.2013 року на обліку у філії перебуває 17 родин, які опинилися у складних життєвих обставинах на вихованні яких 38 неповнолітніх дітей. Під соціальним супроводом перебуває 6 сімей на вихованні яких 17 дітей. Основними причинами взяття під соціальний супровід є зловживання батьками алкоголю та матеріальні труднощі.

     Протягом 2012 року до вирішення проблем соціально незахищених категорій сімей долучались селищний голова – Станіслав Якович Мороз, депутатський корпус, члени виконавчого комітету, школа, дитячий садок, окремі громадяни, благодійний фонд «Дитяча Мрія». Найгостріші питання виносились на розгляд виконкому селищної ради.
    23 січня 2013 року, директор Броварського районного центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді – Оксана Шалун та головний спеціаліст відділу соціальної роботи – Ольга Соловар відвідали філію з метою надання методичної допомоги та проведення супервізій по роботі з сім»ями, які опинилися у складних життєвих обставинах. За результатами проведеної перевірки можна зазначити, що філія функціонує успішно.



                                                                                                                    «Не байдужі до чужої долі»

    Нещодавно ми відсвяткували Новорічні та Різдвяні свята, які наповнені для нас атмосферою доброти, надії та любові. В цей час хотілося б зазначити, що є люди не байдужі до чужої долі. До Броварського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді звернулись приватні підприємці Дмитренко Ірина та Радіон з пропозицією про надання допомоги сім'ям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Для цих сімей було закуплено продовольчі товари та сформовано продуктові набори, які працівники Центру розвезли по сім'ях.
    Броварський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а також сім’ї, що отримали продуктові набори висловлюють подяку Ірині та Радіону.



    В листопаді 2012 року в Броварському районі була створена нова прийомна сім’я. Дейкун Валентина Юлдашівна та Дейкун В’ячеслав Вікторович, які проживають у с.Красилівка, взяли на виховання трьох дітей, позбавлених батьківського піклування. Всі хлопчики мають окремі затишні кімнати, облаштовані необхідними меблями та технікою. Прийомні батьки приділяють дітям дуже багато уваги, індивідуально підходять до розвитку їхніх творчих здібностей , заохочують хлопців до навчання та праці, в


Comments