Історична довідка

    Броварськи́й райо́нрайон у Київській області України. Районний центр — місто Бровари. Межує з Бориспільським, Баришівським та Вишгородським районами Київської області. На північному-сході — з Козелецьким районом Чернігівської області. Район утворений у 1923 році, 1930 року функції районного центру перейшли до Димерки, яка перейменована у Велику Димерку. У 1937 р. Бровари знову стали центром Броварського району.
    Ще в середині першого тисячоліття нашої ери римські джерела називали історичні землі у трикутнику Київ-Чернігів-Переяслав початками Русі, всього східнослов'янського етносу. Понад тисячу років у непорушних пралісах Броварщини жило одне з найбільших давньослов'янських племен — сіверці. Із Х ст. розпочалося посилення впливу київської княжої влади на сіверський люд Броварщини. За князя Володимира Великого по Десні, Остру, Трубежу будуються гради, де селяться «на прокорм» запрошені з інших країн «знатні мужі».
    За подальшого часу (XI — XII ст.) відбувалося масове заселення краю монахами київських і переяславських монастирів.
    Майже всі сучасні села постали із давньоруських поселень-градів — Княжичі, Бровари, Літки, Русанів, Світильня, Гоголів, Заворичі, Семиполки, Рожни, Рожівка, Літочки, Свиноїди, Требухів, Погреби, Калита, Богданівка, Димерка, Зазим'я, Рудня та ін.
    У польських люстраціях 1616, 1620 та 1635 рр. зафіксовано всі назви сучасних населених пунктів.
    Із початком Хмельниччини у Гоголеві, Броварах, Заворичах створювалися козацькі сотні, що в складі Київського полку брали участь у битві з литовським військом під Лоєвом. Після укладення Переяславської угоди броварські землі щедро роздавали російським воєводам і генералам: Трубецьким, Вольським, Девієрам, Кантакузеним, Лопухіним, Херасковим.
    У 1786 р. було запроваджено кріпацтво і броварські землі перейшли до «казни» та до рук петербурзьких вельмож Хованських-Алфер'євих, Трепових. Водночас серед нашого народу жила непокора колонізаторам, віра у волю і незалежність. Перша половина XIX ст. пов'язана з іменем Тараса Шевченка, який уособлював незгасну віру в прийдешню волю. Великий поет бував у багатьох броварських селах. Його поеми «Катерина», «Сотник», «Княжна» мають броварську основу.
    За періоду Української гетьманської держави броварські землі адміністративно належали до Київського полку, після остаточного поневолення України Російською імперією — до Київського намісництва, у 1807 — 1917 рр. — до Остерського повіту Чернігівської губернії. За постановою уряду Української Народної Республіки 1918 р. із введенням нового адміністративного поділу задніпровські землі на 20 верств від Києва ввійшли до складу Київщини.
    У 30-х роках розпочалася суцільна колективізація району, що тривала до 1934 р. Так звані перегини у політиці регулювання земельних відносин на селі призвели до страшного лиха для українців — голодомору 1933 р.
    Із початком Великої Вітчизняної війни у 1941 році Броварщина опинилась в епіцентрі подій. Із перших днів липня до 14 вересня 1941 р. у Броварах розміщувався штаб Південно-Західного фронту (командуючий — генерал армії М. П. Кирпонос), штаб Українського прикордонного округу, інші військові управління. Німецькі війська окупували район 19 вересня 1941 р. Рівно через два роки — 19 вересня 1943 року — район був визволений від німецько-фашистських окупантів частинами 38-ї армії Степового фронту.
    За ратні подвиги у Великій Вітчизняній війні дев'ятеро наших земляків удостоєні високого звання – Героя Радянського Союзу.
    1947 році – неврожай і черговий голод. Жителі району, щоб вижити, ходили до Києва і там вимінювали хліб, крупи, борошно. Молодь Броварщини брала активну участь у відбудові Києва.
    На початку 50-х почали працювати торфопідприємства «Велике» і «Рожни», почали засаджувати сади та ліси, починає рентабельно працювати сільське господарство. В 50-ті роки збільшилось оснащеність сільськогосподарського виробництва технікою - вантажними автомобілями, комбайнами, тракторами. В середині 50-х років активно розвиваються колгоспи такі, як Красилівська артіль ім. Жданова, Гоголівський колгосп «Червона Україна», Зазимське господарство «»Шлях Іллічя, Требухівський завод ім. Хрущова, Погребський колгосп ім. Кірова, колгосп «Зоря», ім. Сталіна, ім. Андреєва.
    У 60-ті в Броварському районі почалася реорганізація колективних господарств у радянські господарства (радгоспи). Із 27 колгоспів було утворено 24 радгоспи. Останні практично прирівнювались до підприємств по виробленню сільськогосподарської продукції, а селяни, що працювали на них – до робітників. Перехід до нової системи був зумовленим приміським положенням району: Києву потрібне було постійне постачання продуктів харчування, а їх заготівлю і закупівлю за твердими цінами найзручніше було здійснювати саме в радгоспах.
    Природні умови та пристоличне розташування району визначали спеціалізацію сільського господарства по виробництву певної продукції. Ще у другій половині 50-х років було розроблено основи такої спеціалізації. За цими основними напрямками у рослинництві визначалося овочівництво та картоплярство, у тваринництві – виробництво молока.
    Розвиток сільського господарства району зумовив створення у 70-ті роки потужних агропромислових підприємств. Радгосп-комбінат Калитянський, один з найбільших у Київській області та одним з чотирьох найбільших в галузі на Україні, птахофабрика «Київська», держплемзавод «Плосківський», агрокомбінат «Тепличний».
    У 80-х роках, з початком перебудови, у сільському господарстві Броварського району впроваджуються і поширюються нові форми господарювання. Серед них – орендні (фермерські) господарства та сімейні підряди.
    Говорячи про наслідки розвитку сільського господарства Броварського району за 60-80-ті роки можна констатувати, що сформувалася єдина районна сільськогосподарська система; господарства району займали одне з провідних місць у постачанні м.Києва продуктами овочівництва та тваринництва; серед радгоспів району виділились передові, що були відомі далеко за межами України.
    За високі досягнення в галузі сільського господарства високого звання Героя Соціалістичної Праці удостоєні Волоха Петро Феодосійович, Пильтяй Марія Захарівна, Дяченко Катерина Терентіївна.
    У 2009 році голові правління ПАТ «Комбінат «Тепличний» Чернишенку Володимиру Іллічу Указом Президента України присвоєне звання Героя України з врученням Ордена Держави.
    На сьогодні Броварщина - один із провідних районів столичної області. Славу його творять сотні, тисячі щирих і талановитих людей.
    У галузях освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту розроблено цілу низку цільових програм. Завдяки їх реалізації на Броварщині функціонує широка мережа об'єктів соціальної інфраструктури.
    В галузі освіти району діють 17 дошкільних закладів та 7 дошкільних блоків у навчально-виховних комплексах «Школа-дитячий садок». Контингент вихованців у них невпинно зростає.
    У районі функціонує 24 загальноосвітніх навчальних заклади з денною формою навчання та 1 ‑ з очно-заочною, у яких здобувають освіту понад 7,5 тис. учнів.
    Дітей навчають та виховують 842 педагогічні працівники. Серед них 38 мають педагогічне звання «учитель-методист», 149 – «старший учитель», 355 педагогів мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», першої -122, другої - 63, спеціаліст -253 педагоги.
    Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України нагороджено 255 педагогічних працівників, нагрудними знаками: «Відмінник освіти» -153 педагоги, «Василь Сухомлинський» -29, «Софія Русова» -11.
    Дослідно-експериментальна робота міжнародного та всеукраїнського рівнів та інноваційна діяльність реалізується в закладах освіти Броварського району за 38 напрямами, з них – Всеукраїнського рівня – 22, регіонального – 16.
    Медична галузь одна з найрозвинутіших в регіоні. Броварська центральна районні лікарня забезпечує надання медичної допомоги 200 тисячам жителів (110 тис. м. Бровари та 90 тис. в селах району), являє собою потужний медичний заклад із загальною ліжковою ємністю 900 ліжок, з яких 660 ліжок в стаціонарних відділеннях Центральної районної лікарні, 125 ліжок в дитячій лікарні і 115 в 6-ти сільських дільничних лікарнях.
    В колективі працює 450 лікарів та 960 середніх медпрацівників.
    Сільська мережа нараховує 15 ФП, 16 медамбулаторій сімейної медицини, 6-ть дільничних лікарень.
    Первинна медична допомога надається мережею лікарських дільниць в селах і в місті, які переведені на засади загальної практики – сімейної медицини.
    В лікарні працюють висококваліфіковані лікарі та середній медичний персонал. Завдяки їхній самовідданій праці лікарня постійно займає перші місця в рейтинговій оцінці серед центральних районних лікарень області.
    Чотири лікарі мають вчену ступінь Кандидата медичних наук, трьом лікарям присвоєно звання Заслужений лікар України, трьом лікарям присвоєно звання Почесний громадянин м. Бровари.
    В районні діє 76 спортивних секцій в яких займається 1268 дітей, які проживають в Броварському районі.
    До складу національних збірних команд України з окремих видів спорту увійшли спортсмени : майстри спорту міжнародного класу – Кононова Олександра, Йосипенко Людмила Пигида Наталія, Житовоз Микола Чепурно Максим, Рубанка Артем.
    В районі приділяється особлива увага розвитку аматорського мистецтва, підвищення рівня творчого потенціалу колективів художньої самодіяльності та культурно-освітніх закладів району.
    В районі діє 176 творчих колективів, з них 78 – дитячих. 11 дорослих колективів мають звання «народний», а 2 дитячих - «зразковий». Зокрема, здобули звання «народний» вокальні колективи «Калиновий цвіт» та «Джерело» Калинівського та Плосківського будинків культури, хореографічні колективи «Струмочок» та «Престиж» Калинівського та Літківського будинків культури.
    Кращі творчі колективи району постійно беруть участь у міжнародних, всеукраїнських, обласних конкурсах, фестивалях. Народний хор «Криниця» є багаторазовим призером Всеукраїнських та обласних конкурсів, в 2010 році став дипломантом Всеукраїнського конкурсу ім. П. Демуцького.
    Основу економіки району складає промислове виробництво. Потужний промисловий і сільськогосподарський потенціал, працьовиті високопрофесійні кадри дають підстави сподіватися на швидке його зростання у нинішніх умовах ринкового оновлення.
    У районі налагоджена ефективна робота з розробки та реалізації Програм соціально-економічного розвитку району. Райдержадміністрацією розроблені, схвалені і затверджені сесією районної ради в грудні 2007 року "Стратегічні напрямки розвитку Броварського району на період до 2015 року".
    За останні роки вдалося значно наростити обсяги виробництва та збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів. Основною метою реалізації інвестиційної політики в районі є нарощення обсягів залучення інвестицій в економіку району, реконструкція та технічне переозброєння підприємств, розвиток мережі об'єктів промислового, соціально-культурного, комунального та духовного призначення.
    Влада району створює привабливий інвестиційний клімат, що дозволяє активно нарощувати внутрішні та іноземні капіталовкладення.
    Броварський район посідає перше місце в Київській області за обсягом залучених іноземних інвестицій. У районі зареєстровано 38 підприємств з іноземними інвестиціями, з них 11 підприємств із 100 % іноземним капіталом. Найбільшими діючими підприємствами з іноземними інвестиціями є "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (Нідерланди), ТОВ «Века-Україна» (Німеччина), ТОВ «Сесвандерхаве Україна (Бельгія).