Відділ державної реєстрації актів цивільного стану















Як отримати допомогу по безробіттю? Консультує Міністр юстиції

опубліковано 11 жовт. 2018 р., 22:27 Інформаційно-довідковий центр

   Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?
   Іван Степанюк 

   Кому надається допомога по безробіттю?
   Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.
   На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.
   Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.
   Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.
   Посилання ви зараз бачите на екрані.

   Як визначається розмір допомоги по безробіттю?
   Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:
   - до 2 років - 50 відсотків;
   - від 2 до 6 років - 55 відсотків;
   - від 6 до 10 років - 60 відсотків;
   - понад 10 років - 70 відсотків.
   - мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

   Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:
   - перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
   - протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
   - у подальшому - 70 відсотків.

   Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

   Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).

   Який строк надання допомоги по безробіттю?
   Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
   А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.
   Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) - не може перевищувати 720 календарних днів.

   Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?
   Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
   1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;
   2) встановлення факту зайнятості особи;
   3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
   4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

   У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

   Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.



Навіщо українським селянам уповноважена особа органу юстиції?

опубліковано 11 жовт. 2018 р., 22:25 Інформаційно-довідковий центр

   1 жовтня у парламенті було зареєстровано ініційований Мін’юстом законопроект № 9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості». Буквально відразу цей документ став предметом активних дискусій і, понад те – не менш активних маніпуляцій з боку його критиків. Щоб зрозуміти причини такого резонансу, варто з’ясувати кілька основних моментів.

   Для чого потрібен законопроект № 9140?
   Сьогодні в Україні склалася несправедлива ситуація, за якої мільйони громадян, насамперед віддалених сільських місцевостей, позбавлені можливості отримувати елементарні реєстраційні послуги за місцем проживання. Конкретно, мова йде про 13 мільйонів українців, які мешкають у 29 000 населених пунктів і банально не можуть оформити спадщину чи заповіт. Чому? По-перше, тому що зараз в країні налічується 122 райони, де немає ніяких нотаріусів, а із 1161 вакансії на відповідні посади майже третина – 311 вакансій – взагалі є незаповненими. По-друге, незважаючи на те, що в ході децентралізації влади значна частина повноважень у сфері реєстрації відходить органам місцевого самоврядування, сільські нотаріуси так і не запрацювали. Слід визнати, що наразі в силу дефіциту кваліфікованих юристів, громади здебільшого не в змозі самостійно організувати надання послуг у сфері юстиції на належному рівні. Звісно, в багатьох районах, які не мають державних нотаріусів, альтернативою можуть бути приватні, якби, по-третє, вартість їхніх послуг у кілька, а інколи й у багато разів не перевищувала розцінки колег, які працюють на державу.

   Щоб аргументи не здавалися абстрактними, а проблема – штучною, наведу конкретний приклад. В одному з районів Київської області, де проживає 30 000 осіб, протягом 4-х років нотаріуси не виявляють бажання займати вакантні місця. Як наслідок, селянам з району доводиться долати від 50 до кількох сотень кілометрів для отримання нотаріальної послуги. Звернення до приватного нотаріуса, наприклад для оформлення спадщини, часто коштує більше, аніж вартість самого успадкованого майна на селі, і такі випадки сьогодні далеко не поодинокі. Водночас обслуговування громадян лягає на плечі державного нотаріуса із сусіднього району, який, певна річ, не справляється з навантаженням.

   Очевидно, що проблему не вирішити будь-якими консультативними заходами, виїзними прийомами чи разовими інформаційними кампаніями. Нам необхідне системне рішення, яке полягає у запровадженні інституційного механізму на законодавчому рівні.

   Що передбачає законопроект №9140?
   Таким рішенням є введення посади уповноваженої особи органу юстиції, яка забезпечуватиме сільське населення необхідними реєстраційними послугами. Зокрема, до повноважень такого посадовця належатиме: оформлення спадщини та дарування, оформлення заповіту та договору довічного утримання, посвідчення копій документів, а також видача свідоцтв про народження і смерть. При цьому будь-які дії з реєстрації бізнесу, купівлі-продажу чи оформлення корпоративних прав не входять до компетенції уповноваженої особи, а це значить, що найбільш корупціогенні сфери повністю виведені за межі її функціоналу. Завдання уповноваженого – забезпечення доступу громадян до найбільш затребуваних послуг, а не контроль над прибутковими реєстраційними сервісами.

   Важливо, що згадана посадова особа вчинятиме реєстраційні дії лише в межах конкретного району (села, селища та селища міського типу), тобто передбачається територіальна прив’язка її діяльності, що унеможливить зловживання, які раніше могли вчинювати реєстратори, наприклад, вносячи до Реєстру зміни про власника підприємства з будь-якого регіону країни. З вересня цього року Мін’юст заблокував таку можливість на технічному рівні. Водночас посадовець юстиції має з’явитися як у тих районах, де нотаріуси відсутні взагалі, так і в тих, котрі мають менше двох реєстраторів на певну кількість населення.

   Критики законопроекту також нарікають на недостатній кваліфікації уповноважених осіб, тим самим ставлячи під сумнів професійність виконання покладених на них обов’язків. Слід сказати, що ці побоювання є безпідставними, адже на місце уповноваженої особи органу юстиції можуть претендувати лише громадяни 1) з вищою юридичної освітою; 2) зі стажем роботи в органах юстиції на посадах, безпосередньо пов’язаних з державною реєстрацією, або консультантом державної нотаріальної контори не менш, як 3 роки, а також 3) обов’язковим стажуванням в органах нотаріату і державної реєстрації. Вочевидь, цього більш ніж достатньо для того, щоб посвідчити копію паспорта чи видати свідоцтво про народження у селі.

   Поширеним міфом, спрямованим на дискредитацію нового інституту, є апелювання до значної витратності його запровадження, мовляв, це потребує величезних бюджетних асигнувань. Насправді ж посади уповноважених осіб формуватимуться з числа штатних співробітників органів юстиції, а рішення про виділення їм обладнаних робочих місць прийматимуть територіальні управління юстиції в межах наявних ресурсів.

   З-поміж іншого, важливо наголосити й на тому, що інститут уповноважених осіб має виражене соціальне, а не політичне чи економічне, спрямування. Доказом цього є те, що малозабезпечені громадяни, особи з інвалідністю, діти-сироти, внутрішньо переміщені особи та ветерани війни, котрі мешкають у сільській місцевості, платитимуть лише 50% ставок державного мита за нотаріальні дії, вчинювані уповноваженими особами.

   Право чи інтерес?
   В цьому контексті показовим є опір, який чинять законопроекту певні зацікавлені кола, в тому числі й представники нотаріальної спільноти. Тож, перш за все, варто наголосити, що мова не йде про створення так званого «квазінотаріату», оскільки уповноважені особи покликані не конкурувати з нотаріусами, забираючи їхній «хліб», а призначені виключно для усунення хронічного вакууму в забезпеченні сільського населення елементарними нотаріальними послугами, який утворився за роки незалежності. І який, до речі, не змогли заповнити самі нотаріуси. Адже якби вакансії в держнотконторах не пустували роками, сьогодні шукати додаткові системні рішення і запроваджувати посади уповноважених осіб просто не було б потреби.

   Зрештою, у ситуації, що склалася, всім учасникам дискусії належить усвідомити один важливий принцип: інтереси будь-якої професійної спільноти не можуть мати пріоритет над законними правами мільйонів громадян. А саме ці права покликана системно захищати уповноважена особа органу юстиції.

Все, що потрібно знати про Open Space.

опубліковано 2 жовт. 2018 р., 00:35 Інформаційно-довідковий центр

   Серед усього багатоманіття адміністративних послуг, які надає держава, одними з найбільш затребуваних серед населення є послуги у сфері державної реєстрації актів цивільного стану. Мільйони громадян, наприклад, отримують свідоцтва про народження своїх дітей, реєструють шлюб, засвідчують дійсність документів тощо. І в кожному випадку шлях до послуги пролягає через старий добрий РАЦС з усіма його невід’ємними атрибутами у вигляді черг, стосів квитанцій і заяв, тривалих строків та ін.

   Відтак для того, аби найпопулярніші послуги надавалися у найоптимальніший для населення спосіб, Мін’юст ініціював відкриття мережі сучасних офісів Open Space – сервісів, котрі працюють за європейськими стандартами обслуговування громадян.

   Перший такий офіс було відкрито у Києві в листопаді минулого року, тоді як нині на території країни розпочав роботу вже 16-й Open Space. За кілька місяців сервіси нового формату мають з’явитися в усіх регіонах, причому не лише в обласних центрах, а й в порівняно невеликих містах і містечках.

   В чому ж полягає принципова відмінність офісів Open Space від традиційних РАЦСів?

   Передусім, мова йде про якісно іншу функціональну ефективність реєстратора. Якщо в РАЦСі, скажімо, для зміни імені вам необхідно звернутися до трьох співробітників відділу, які знаходяться у різних підрозділах, оплатити квитанцію в банку, а після всього чекати щонайменше кілька днів, то в Open Space вся процедура займе пів години вашого часу. При цьому ви контактуєте лише з одним оператором, який прийме ваші документи, надасть консультацію і одночасно внесе нову інформацію до реєстру актів цивільного стану через електронний кабінет. Видача готових документів та оплата послуг здійснюються на місці, а вартість останніх абсолютно не відрізняється від тарифів у звичайних відділах РАЦС.

   Станом на сьогодні офіси нового формату надають 14 послуг, перелік яких з часом буде розширено. Зокрема, в Open Space ви можете зареєструвати народження дитини, отримавши відповідне свідоцтво, подати документи на реєстрацію чи розірвання шлюбу, змінити ім’я, внести інші зміни до актових записів цивільного стану, проставити апостиль (засвідчує дійсність підписів, печаток або правового статусу особи), а також отримати повторні свідоцтва та витяги з державного Реєстру актів цивільного стану.

   Окремою перевагою кожного офісу Open Space є його комфортність. Електронні черги, зручні місця для очікування, куточки для дітей – все це ті дрібниці, відсутність яких у пострадянських РАЦСах коштує громадянам фізичних зручностей, спокою і нервів.

   На фоні очевидної доцільності відкриття та розширення мережі Open Space в Україні постає також важливе питання про подальшу долю новітніх офісів у контексті реформи децентралізації влади. Адже, на перший погляд, немає сенсу відкривати підвідомчі Мін’юсту структури, якщо, згідно з планом реалізації державної стратегії до 2020 року, функції по реєстрації актів цивільного стану мають відійти до місцевої влади.

   В цьому контексті слід наголосити, що Мін’юст проводить цілковито послідовну політику в межах децентралізації, наразі вже передавши повноваження у сфері реєстрації бізнесу, нерухомості та громадських об’єднань органам місцевого самоврядування, нотаріусам та ЦНАПам відповідно. Щодо послуг у сфері РАЦС, то нині розроблено законопроект, яким передбачено передачу на місця і цих функцій. Певна річ, разом з функціями місцева влада отримає і всю матеріальну, кадрову та організаційну інфраструктуру для їх реалізації. Тобто в підсумку всі Open Space з налагодженою роботою опиняться у розпорядженні громад і наповнюватимуть місцеві бюджети. А юстиція лише встановлюватиме і контролюватиме стандарти і якість надання відповідних послуг.

   Таким чином, поки в країні відбувається тривалий процес передачі функцій на рівні стратегій і законів, українські громадяни вже мають можливість користуватися сучасними сервісами європейського зразка. І саме в цьому полягає кінцева мета будь-якої влади – і державної, і муніципальної.

 Керівник юстиції Київщини Олексія Шевченка 


Правовий статус ромської національної меншини в Україні

опубліковано 27 вер. 2018 р., 00:11 Інформаційно-довідковий центр

   Правовий статус представників ромської національної меншини визначено у законодавстві України, а саме: Конституції України, Цивільному кодексі України, Сімейному кодексі України, Законах України "Про національні меншини в Україні", "Про освіту", "Про культуру".

   Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід’ємною частиною загальновизнаних прав людини.

   Громадяни, які належать до національних меншин, вільні у виборі обсягу і форм здійснення прав, що надаються їм чинним законодавством.

   На сьогодні соціально значущим питанням є інтеграція в українське суспільство ромської національної меншини.

   Указом Президента України від 08.04.2013 №201/2013 схвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

   Основними завданнями з реалізації Стратегії є:
   - сприяння правовому та соціальному захисту ромів;
   - сприяння їх зайнятості;
   - підвищення освітнього рівня;
   - забезпечення охорони здоров’я;
   - поліпшення житлово-побутових умов;
   - задоволення культурних та інформаційних потреб.

   Основними проблемами представників ромської національної меншини в Україні є:
   - незадовільний стан здоров’я;
   - низький освітній рівень;
   - наявність фактів упередженого ставлення до ромів;
   - відсутність у більшості ромів документів, що посвідчують особу;
   - відсутність свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану.

   Важливим для ромів є державна реєстрація народження дитини. Так, батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

   Для державної реєстрації народження дитини звертатися до Броварського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, за адресою: м.Бровари, вул. Київська, 155, тел. 4-13-68, 4-04-60.

   Графік роботи: вівторок – п’ятниця з 09.00 по 18.00, субота – з 09.00 до 16.45.
   Обідня перерва з 13-00 по 13-45.

   Батьки також мають можливість отримати свідоцтво про народження безпосередньо у пологовому будинку.

З початку року на Київщині народилося майже 5 тисяч дітей

опубліковано 25 вер. 2018 р., 22:39 Інформаційно-довідковий центр

    З 1 січня цього року у медичних закладах Київської області зареєстровано народження 4 912 дітей.

   Про це повідомляє Головне територіальне управління юстиції у Київській області.

   Саме таку кількість свідоцтв про народження батькам малюків видали працівники відділів державної реєстрації актів цивільного стану області. Зокрема, лише протягом серпня співробітники юстиції зареєстрували 660 новонароджених у медичних закладах регіону.

   Нагадуємо, на Київщині діє послуга видачі свідоцтва про народження батькам дитини безпосередньо у пологовому будинку. Крім того, сьогодні батьки новонароджених також мають змогу скористатися новітніми електронними сервісами, аби, наприклад, оформити грошову допомогу на малюка чи зареєструвати його місце проживання.

Консультація Міністра юстиції

опубліковано 12 вер. 2018 р., 04:48 Інформаційно-довідковий центр

   Вітаю, пане Павле! Моя кума вже не один рік мучиться зі своїм чоловіком. Той як вип’є постійно піднімає на неї руку. Вона боїться щось робити, бо переживає, що все одно ніхто їй не допоможе, а після того як вона напише заяву буде ще гірше. Скажіть, що і як їй треба зробити?
Олександра Коптунова 

   Перш за все, хочу порадити і Вашій кумі, і всім жінкам й іншим українцям, які зазнають насильства, ні в якому разі не мовчати. Забудьте про всі сподівання, що агресор одумається і втихомириться. Навпаки, чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.

   Наскільки ця проблема актуальна для України?
   Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». Це підтверджувала й народна мудрість, яка казала «б’є – значить любить». Через це багатьом поколінням, передусім жінок і дітей, доводилося регулярно терпіти побої й знущання тиранів, будучи фактично жертвами фізичного насильства.

   За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

   Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?
   Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками . Тому було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

   Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?
   Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути і 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

   Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років.

   Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?
   Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:
   – уповноважених підрозділів органів поліції,
   – загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,
   – служби у справах дітей за місцем свого проживання,
   – скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

   Стосовно кривдника вже на цьому етапі може бути застосовано обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників.

   Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

    Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

   Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.

В Україні збільшено розмір аліментів. Консультація Міністра юстиціїСообщение без заголовка

опубліковано 6 вер. 2018 р., 00:18 Інформаційно-довідковий центр

   Доброго дня, пане Міністре! Скажіть, чи це правда, що ви добилися підвищення аліментів для дитини? Бо я отримувала по 930 гривень, хоча добре знаю, що батько мого сина міг би сплачувати більше. Ці гроші дуже потрібні нашим дітям, бо тих копійок, які ми отримуємо зараз, ні на що не вистачає.

Соломія Довгопляс 

   Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.
   Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.
   Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?
   Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.
   Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
   З 28 серпня це буде:

1. 1559 грн для дитини до 6 років,

2. 1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

1. 1626 грн для дітей менше 6 років,

2. 2027 грн для дітей 6 років і старших.

   Чи готові органи юстиції до запровадження цих положень?
   З упевненістю можу сказати, що всі органи юстиції загалом, і органи виконання судових рішень Мін’юсту зокрема, на 100% готові до роботи з громадянами в рамках нового Закону.
   Для їхньої підготовки ми провели величезну кількість тренінгів та семінарів, підготували чіткі покрокові інструкції щодо того, як саме реалізовувати законодавчі новації.
   Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?
   Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.
   Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.
   Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.
   Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
   Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?
   Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. 
   Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.

Чужих дітей не буває

опубліковано 24 лип. 2018 р., 23:44 Інформаційно-довідковий центр   [ оновлено 31 лип. 2018 р., 23:18 ]

   Пане міністре, вітаю Вас! Багато в новинах говорили про те, що після прийняття законів про аліменти сильно зміняться правила про те, як виїхати з дитиною за кордон. Навіть казали, що можна буде поїхати з дитиною на море й тим, хто за рішенням суду живе не з дитиною. Я живу окремо і дуже хотів би знати, які нові правила виїзду і чи можу я поїхати на відпочинок з сином?

Віктор Дубенко

Як змінилися норми щодо тимчасового виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

   Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

   Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

   Для виїзду за межі країни необхідно мати рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини, документ, що підтверджує мету виїзду за кордон, а також взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості за 4 місяці, а в разі наявності інвалідності або тяжких захворювань у дитини – за 3 місяці. При перетині кордону пред’явити ці документи співробітникам прикордонної служби.

   Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують інвалідність або тяжке захворювання дитини.

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

   Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів, які проживають з дитиною безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання тощо.

   Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. З дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

   Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною строком до 1 місяця?

   Вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України.

   При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

   Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

   Також слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення про отримання згоди до того з батьків, з ким дитина проживає. Якщо нотаріально посвідчену згоду не надано впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду. За скороченою процедурою суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

   При виїзді з України прикордонникам треба буде показати нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

   Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у нотаріально посвідченій згоді або визначений у рішенні суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

   Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.

    За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

   Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

   Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Куди звертитися за більш детальними консультаціями?

   Оскільки кожна конкретна справа вимагає індивідуального підходу та ознайомлення з документами, зверніться до одного з бюро чи центрів безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції.

   За додатковою інформацією з вказаного питання можна звернутися до:

   - Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області за адресою: вул. Гайок, 4а, м. Біла Церква, Київська область, 09104.

   Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103;

"Знай своє право на землю". Доля арендованої земельної ділянки у випадку відсутності спадкоємців

опубліковано 20 лип. 2018 р., 00:48 Інформаційно-довідковий центр


Видео YouTube


Як одружитися за скороченою процедурою? Консультує міністр юстиції

опубліковано 12 лип. 2018 р., 02:11 Інформаційно-довідковий центр

Павле Дмитровичу, хочу одружитися зі своєю дівчиною за скороченою процедурою. Скажіть, що нам для цього потрібно і де це можна зробити?

Іван Нестеренко 

Хто має право вступати в шлюб? 
   Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою може створити сім’ю. 

   А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру? 
   Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів? 

   Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись будь-якого органу ДРАЦС.

   При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

Які документи потрібні? 

Заява за встановленою формою. 
   Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

   Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

   Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

Які ще формальності мають бути дотриманими? 

   За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

   Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

   Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

   З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на 26 листопада 2017 року було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

Як скористатися цією послугою? 

   Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу!» необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.

   Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»? 
   Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України - minjust.gov.ua

   Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!

1-10 of 81