Відділ державної реєстрації актів цивільного стану















Які послуги Міністерства юстиції громадяни можуть отримати онлайн?

опубліковано 10 груд. 2018 р., 04:03 Інформаційно-довідковий центр

   1. Доступ до державних реєстрів:
   ü Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за допомогою якого можна:
      o отримати відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно
      o перевірити документ, виданий Державним реєстром речових прав на нерухоме майно
      o попередньо подати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
      o отримати інформацію про стан розгляду заяви (запиту)
      o поставити об’єкт нерухомого майна на контроль 
   ü Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, який дозволяє:
      o отримати чи перевірити наявну інформаційну довідку
   ü Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, завдяки якому можна:
      o безкоштовно отримати відомості онлайн
      o отримати електронну виписку (довідку, витяг)
      o отримати відповідь на запит
      o подати заяву для проведення державної реєстрації
   ü Реєстру громадських об’єднань
   ü Державного реєстру друкованих ЗМІ та інформаційних агенств як суб’єктів інформаційної діяльності
   ü Єдиного реєстру громадських формувань
   ü Єдиного реєстру арбітражних керуючих
   ü Єдиної бази даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень
   ü Єдиного державного реєстру судових рішень
   ü Єдиного реєстру апостилів
   ü Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення
   ü Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади"
   ü Єдиного реєстру нотаріусів

   2. Доступ до веб-порталу звернень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, через який Ви можете:
   ü подати заяву онлайн
   ü записатись на прийом до відділу ДРАЦС у зручний для Вас час
   ü задати питання в режимі онлайн та отримати відповіді від фахівців

   3. Запис на прийом до керівника державної установи в режимі відеоконференції
   
   4. Доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР), за допомогою якого у Вас є можливість:
   ü безкоштовно отримати відомості з автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації
   ü отримати відомості з ЄДР у вигляді виписки, витягу або довідки
   ü отримати відповідь на запит
   ü оформити та подати електронні документи, які в подальшому направляються державному реєстратору

   5. Отримання інформації про діяльність арбітражних керуючих

   6. Доступ до послуг електронного суду:
   ü сплата судового збору онлайн
   ü отримання інформації щодо стадії розгляду судової справи
   ü доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень
   ü отримання процесуальних документів в електронному вигляді
   ü надсилання судових повісток шляхом SMS-повідомлень
   ü вільний доступ до відомостей у справах про банкрутство

   7. Замовлення електронного цифрового підпису
   Електронні сервіси доступні за посиланням: https://kap.minjust.gov.ua/
   Контактний телефон: 0-800-50-85-84 (дзвінки в межах України безкоштовні)

Як покращити доступність нотаріальних послуг для громадян?

опубліковано 5 груд. 2018 р., 00:37 Інформаційно-довідковий центр

   Переважній більшості громадян час від часу доводиться звертатися до нотаріуса за широким спектром послуг – від засвідчення копій документів, оформлення спадщини і заповіту до укладення шлюбного договору чи купівлі-продажу майна.

   Нині на території України діє 776 державних нотаріальних контор та працює 5 578 приватних нотаріуса. Попри це, актуальною залишається проблема кадрового дефіциту в держнотконторах у віддалених регіонах держави. Адже якщо, скажімо, у великих містах вивіску «Нотаріус» можна зустріти ледь не на кожному кроці, то жителі багатьох населених пунктів іноді змушені долати сотні кілометрів для отримання нотаріальних послуг. Певна річ, високий попит породжує належну пропозицію, але це не аргумент, коли йдеться про рівність доступу громадян до гарантованих державою сервісів.

   Сьогодні у 122 районах країни взагалі відсутні державні нотаріуси, а вакансії у держнотконторах не заповнюються роками.

   Така ситуація негативно впливає на спроможність громадян отримувати нотаріальні послуги, що підтверджує проведене Мін’юстом соціальне опитування, в якому взяли участь понад 35 тисяч мешканців сільської місцевості в усіх регіонах України, окрім тимчасово окупованих територій. Зокрема, 43% респондентів поскаржилися на віддаленість нотаріальних контор та нотаріусів від свого місця проживання.

   Щоб вирішити проблему, Міністерство юстиції в межах нового антирейдерського законопроекту (проект № 9311 вже зареєстровано у парламенті) пропонує працівникам (консультантам) держнотконтор, співробітникам відділів нотаріату територіальних управлінь юстиції та представникам органів місцевого самоврядування, які здійснюють нотаріальні дії, видавати свідоцтво на право займатися нотаріальною діяльністю за спрощеною процедурою. Натомість це право передбачає обов’язок нотаріуса відпрацювати 3 роки в держаній нотаріальній конторі за направленням Мін’юсту.

   Слід зауважити, що вказані фахівці за родом діяльності є добре обізнаними у тонкощах нотаріальної справи, а тому питання їх кваліфікації не є предметом дискусії. Водночас спрощена процедура отримання нотаріального свідоцтва навіть з урахуванням строку направлення дозволить набувати нову професію швидше, ніж за стандартних умов, що є гарним стимулом. Нарешті, ціна такої преференції – 3 роки обов’язкової роботи у певній держнотконторі – надасть Мін’юсту важелі для ліквідації кадрового дефіциту нотаріусів у тих місцях, де є відповідна потреба.

   Окремо варто наголосити, що мова не йде про якийсь особливий статус чи «квазінотаріусів». За спрощеною процедурою видаватимуться типові свідоцтва, а особи, котрі їх отримають, матимуть ті ж права і повноваження, що й інші нотаріуси.

   Іншою суттєвою проблемою, яка ускладнює доступ громадян до нотаріальних послуг, є їх вартість. Так, згідно з даними наведеного вище опитування, для понад 57% сільських мешканців в Україні розцінки нотаріусів є зависокими. Звичайно, якісні юридичні послуги кваліфікованого фахівця, яким має бути нотаріус, не можуть надаватися за безцінь, однак у багатьох випадках плата за такі послуги є надмірною для пересічного громадянина, а понад те – для соціально незахищених верств населення.

   Тому законопроект 9311 передбачає відразу кілька змін у цьому контексті. Передусім, пропонується скасування норми про сплату не менше 1% від суми договору на користь приватних нотаріусів. По суті, ця норма безпідставно встановлює псевдоподаток для бізнесу і громадян, а тому більш обгрунтовано визначати вартість послуги виключно за домовленістю сторін.

   Крім того, передбачається встановлення максимальної вартості нотаріальної дії у державних нотаріальних конторах на рівні 10 тис. неоподатковуваних мінімумів, адже відсутність верхньої межі плати за нотаріальну дію є джерелом випадків, коли вартість послуги виходить за рамки існуючих цінових реалій.

   Нарешті, для незахищених верств населення, зокрема осіб з інвалідністю, учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб та дітей-сиріт, пропонується запровадження соціальних пільг в розмірі 50% державного мита за нотаріальні дії, що значно здешевить послуги нотаріусів для відповідних категорій осіб.

   Відтак, уряд пропонує ефективні інституційні рішення для того, щоб кожен український громадянин, незалежно від того, де він мешкає і який дохід отримує, мав змогу безперешкодно оформити купівлю будинку, довіреність на авто чи просто засвідчити копії документів.

   При цьому вирішення проблем з нотаріальними послугами – лише частина комплексу заходів, передбачених законопроектом #РейдерствоСтоп, який націлений також на підвищення якості роботи державних реєстраторів, захист права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи, а також на додаткову протекцію прав на нерухоме майно. Всі ці зміни загалом покликані сприяти захисту бізнесу та громадян від незаконних посягань, що є основою інвестиційної привабливості країни та додаткових можливостей для населення.

Начальник Головного територіального управління юстиції 
у Київській області 
Олексій Шевченко

УВАГА! ЗАПРОШУЄМО ВІДСВЯТКУВАТИ ЮВІЛЕЙНЕ ВЕСІЛЛЯ!

опубліковано 25 лист. 2018 р., 23:55 Інформаційно-довідковий центр   [ оновлено 25 лист. 2018 р., 23:55 ]

   Святкування ювілейного весілля – одна з найяскравіших і незабутніх подій в житті люблячого подружжя.

   Відсвяткувати це радісне свято та розділити свої життєві надбання, ніжні почуття щасливого подружнього життя з дітьми, онуками та друзями запрошуємо до Броварського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області за адресою: м.Бровари, вул. Київська, 155, тел. (04594) 4 04 60

Як отримати субсидію і у кого мають право її забрати? Консультує Міністр юстиції

опубліковано 25 лист. 2018 р., 23:52 Інформаційно-довідковий центр   [ оновлено 25 лист. 2018 р., 23:54 ]

   Вітаю Вас пане Міністре! Поясність, будь ласка, чи зможуть ті, хто ще не отримав субсидію її отримати і у кого мають право її забрати.

   Що таке субсидія?

   Житлова субсидія надається: на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, житлово-комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив; на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.

   Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

   Житлова субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення.

   Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу.

   Хто має право на субсидію?

   Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках):
   • Один із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
   • Один із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
   • Індивідуальні забудовники, будинки яких не прийняті в експлуатацію у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
   • Неповнолітні, які залишились без батьківської опіки за заявою опікуна (піклувальника).

   Куди звернутися, щоб отримати субсидію?

   Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

   Які умови призначення субсидії?

   Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.

   Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені).

   У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства.

   За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються.
  
   Рішення комісії приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

   Які документи потрібні для отримання субсидії?
   • Заява про призначення житлової субсидії та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
   • Довідки про доходи (у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру).
   • Договір найму (оренди) житла (за наявності).

   Документи можуть бути надані поштою, у електронній формі через сайт Мінсоцполітики (https://subsidii.mlsp.gov.ua/), особисто.

   Чи довго чекати відповіді, і як довго діє субсидія?

   Рішення про призначення субсидії, відмову або подання документів на розгляд комісії приймається протягом 10 днів після подання заяви та отримання відомостей щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченості громадян житловою площею та комунальними послугами тощо.

   Субсидія призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, і розраховується:
   • на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;
   • на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

   В яких випадках надання субсидії можуть припинити?

   • За поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об’єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:
домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість із сплати обов’язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день припинення надання такої послуги (послуг);
   - громадянин має заборгованість із сплати обов'язкової частки платежу за внесками за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також за житлово-комунальні послуги, обов'язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об'єднанням;
у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
   - громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;
   - під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.
   
   • За рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у разі, коли:
   - виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
   - громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.

   Поновлення надання житлової субсидії протягом сезону її призначення можливе з місяця, наступного за місяцем, в якому надійшло повідомлення про відновлення надання житлово-комунальної послуги (послуг), сплату заборгованості за житлово-комунальну послугу (послуги), оплату витрат на управління багатоквартирним будинком.

   Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

   Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту, є Міністерство соціальної політики України.

   Міністерство соціальної політики України знаходиться за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.
   
   Окрім того, необхідну консультацію Ви можете отримати за телефоном гарячої лінії системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Яким є мінімальний розмір аліментів та як його отримати?

опубліковано 20 лист. 2018 р., 04:47 Інформаційно-довідковий центр

   З прийняттям другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває було змінено мінімальний гарантований розмір аліментів для дитини – тепер він не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Що робити, якщо один із батьків сплачує аліменти у сумі меншій, ніж встановлено законом?

   Слід наголосити, що в такому випадку існує 2 шляхи:
   · якщо розмір аліментів встановлено у твердій грошовій (фіксованій) сумі – то для його підвищення необхідно буде звернутися до суду;
   Суд, у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, може присудити розмір аліментів, що дорівнює прожитковому мінімуму - 1559 грн. для дитини до 6 років, 1944 грн. для дітей від 6 до 18 років.
   · якщо ж у резолютивній частині рішення суду вказано, наприклад: стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, то до суду звертатися не потрібно: виконавець самостійно робить перерахунок суми аліментів. З 28 серпня мінімальний гарантований розмір аліментів: для дітей до 6 років - 779, 50 коп.; для дітей від 6 до 18 років - 972 гривні.

Як отримати земельну ділянку учаснику АТО? Консультація міністра юстиції

опубліковано 20 лист. 2018 р., 04:36 Інформаційно-довідковий центр

   Минулого місяця повернувся з АТО. Чи я маю я право за земельну ділянку?
Владислав Хоменчук 

   На які наділи мають право захисники Вітчизни?
   Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:
   1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
   2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
   3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

   Куди звертатися для отримання земельної ділянки?
   Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:
   • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
   • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
   • районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
   • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
   • Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

   Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

   Як виглядає клопотання?

   У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).
   До клопотання додаються:
   1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
   2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;
   3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).
   Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.
   Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

   Що може бути підставою для відмови?
   Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

   Як проходить відведення земельної ділянки?
   У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.
   Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.
   Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.
   Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від її призначення, цінності та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
   Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).
   Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

   Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?
   Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:
   1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
   2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
   3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.
   Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

   Як провести затвердження проекту землеустрою?
   Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

   Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?
   Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

   Які документи потрібні:  
   1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;
   2) документ, що посвідчує особу;
   3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;
   4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);
   5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

   Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
   За отриманням детальнішої інформації, додаткової консультації та юридичної допомоги Ви можете звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Київській області за тел. (0456) 31-21-85.

   Крім того, можна звернутися до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації за тел. (044) 286-83-64, (044) 206-74-78 

Що потрібно знати для реєстрації новонародженої дитини? Консультує Міністр юстиції

опубліковано 12 лист. 2018 р., 03:33 Інформаційно-довідковий центр

   Доброго дня, пане Міністре. Ми чекаємо через 6 місяців на первістка. Просимо Вас детально пояснити процедуру реєстрації. Бо від батьків допомоги не багато – все з їхнього часу змінилося, а друзі всі говорять по-різному. Дякую.
Тоня Симоненко 

   Що потрібно зробити після народження дитини?
   Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.
   Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.
   Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

   Як визначається походження дитини?
   Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
   Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.
   Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.
   При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

   Які документи потрібні для реєстрації народження?
   Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:
   - паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
   - документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
   - паспорти батьків або одного з них;
   - документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері);
   - за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

   Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?
   При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.
   Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.
   Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.
   По-батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по-батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по-батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі.
   Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

   Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?
   З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.
   Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

   Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?
   
Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

Порядок поділу майна подружжя при розлученні. Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

опубліковано 5 лист. 2018 р., 04:46 Інформаційно-довідковий центр

   Павле Дмитровичу, доброго вам дня! Ми з дружиною прожили разом 12 років, маємо спільну дитину. Однак, так сталося, що вирішили далі жити окремо. В принципі претензій одне до одного у нас немає, і ми готові розійтися без скандалів. Скажіть будь ласка, чи можемо ми самі розділити майно без звернення до суду? І чи впливає на розділ те, з ким живуть діти? Дякую вам за відповідь. 
Микола Троць 

   Чи може колишнє подружжя самостійно розділити майно?
Звичайно, може. Для цього слід укласти відповідний договір, який треба нотаріально посвідчити. Більше того, практика свідчить: досягнення домовленості між дружиною і чоловіком щодо користування майном є найкращим варіантом, який економить час та зберігає нерви колишніх членів подружжя.
   
   Що робити, якщо члени подружжя не знайшли спільної мови?

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, в такому разі спір може бути вирішений судом.
За загальним правилом, частки майна дружини та чоловіка у разі поділу є рівними. Однак, це правило не є аксіомою. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, які мають істотне значення.
Наприклад, якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, приховував заробітки й статки, знищив чи пошкодив спільне майно, суд може збільшити розмір частки на користь другого члена подружжя.

   Чи впливає на поділ майна те, з ким житимуть діти?
Судова практика свідчить про те, що частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з ними проживають діти до досягнення повноліття й навіть дорослі, якщо вони є непрацездатними.
Однак, у цьому випадку розмір аліментів, які одержує той з батьків, з ким проживають діти, має бути визнаним недостатнім для забезпечення фізичного чи духовного розвитку дитини, або її лікування.
Також варто враховувати новації законодавства, внесені в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває, відповідно до яких діти мають право на майно, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.
Якщо виділ на користь дітей майна неможливий, вони мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

   Де можна отримати більш детальну інформацію?
Щоб отримати більше детальну інформацію, консультацію щодо вашого конкретного випадку чи пораду щодо оформлення необхідних документів звертайтеся до нашої системи безоплатної правової допомоги.
Дізнатись, де розташований найближчий до вас центр або бюро надання безоплатної правової допомоги, можна за телефоном контакт-центру системи БПД 0 (800) 213-103 цілодобово та безкоштовно в межах України.

Як покращити доступ громадян до нотаріальних послуг в селі? Консультація Міністра юстиції

опубліковано 28 жовт. 2018 р., 23:33 Інформаційно-довідковий центр

   У нас в містечку на Кіровоградщині вже понад 5 років немає нотаріуса. Найближчий – за 50 кілометрів. Чув, що Мін’юст придумав як вирішити цю проблему. Чи це справді так?
Роман Марчук 

   Дійсно, Міністерство юстиції виступило з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб. Фактично, це наші співробітники, які б надавали українцям окремі найбільш затребувані нотаріальні послуги, такі як оформлення спадщини і дарування.

   Розповім детальніше про цю ініціативу та розроблений Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№9140).

   Чому ця ініціатива важлива?
   Всі ми добре знаємо, як нині виглядає українське село.

   Так, звичайно, є невеликі населені пункти, де живе чимало молоді, влітку чи не кожні вихідні весілля, на велосипедах по вулицях гасають діти, а у школі важко знайти вільне місце.

    Та чи багато таких? На жаль, ні. У переважній більшості сіл основа населення – люди старшого віку.

    З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн проживають саме у селах.

   Це люди, які все життя тяжко працювали на землі. Це люди, які пережили війну й віддали всі свої сили на відновлення нашої країни.

   Нині ж вони не можуть отримати найпростіших державних послуг: переоформити землю чи будинок на онуків, скласти заповіт, отримати необхідну довідку чи копію документів.

   Чому, спитаєте ви? Тому, що в більшості сіл надати їм цю послугу немає кому. А здоров’я, щоб поїхати навіть до найближчого райцентру, в цих людей вже немає.
 
   Який масштаб проблеми?

   З 1160 посад державних нотаріусів, до яких здебільшого і звертаються сільські жителі, адже не мають коштів на недешеві послуги приватного нотаріуса, вільними є понад 300.

   У 122 районах відсутні державні нотаріуси, а в 55 районах немає жодного нотаріуса взагалі. Фактично, доступу до нотаріальних послуг, які гарантовані державою, не мають жителі чверті України.

   Ось кілька прикладів з життя.

   У місті Маневичі на Волині державний нотаріус відсутній. Більшість жителів району мають статус постраждалих від чорнобильської катастрофи і відповідні пільги. Вони мають 200-300 кілометрів їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права.

    Мешканці села Бережівка у Чернігівській області їздили до Ічні, де працював нотаріус. Однак він пішов з посади на початку року. Найближчий державний нотаріус у місті Борзна – за 100 кілометрів від села. Але прямого автобуса до цього міста немає. Тому жителям доводиться їздити близько 200 кілометрів до Чернігова.
 
   У районному центрі Семенівка на Полтавщині відсутній будь-який нотаріус. Люди займають чергу, щоб мати можливість потрапити до нотаріуса з питанням оформлення спадщини і черга вже розтягнулася на 8 місяців.

   Що треба змінювати?

    Хоча Міністерство юстиції й відповідальне за роботу нотаріату, нотаріуси є незалежними самозайнятими особами.

    Ми не можемо примусити того чи іншого нотаріуса йти працювати в державну нотаріальну контору. Тим більше ми не можемо примусити приватних нотаріусів їхати в села й надавати свої послуги там.

   Однак і залишати ситуацію в нинішньому стані ми не маємо права. Адже не нормально, коли в країні, яка бачить себе частиною Європейського Союзу, громадяни не можуть отримати найпростіші сервіси, гарантовані державою.

   Що ми пропонуємо?

   Передбачити законом створення нової категорії працівників юстиції для здійснення обмежених нотаріальних дій, які працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах.

   Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження для надання таких послуг:
   • Оформлення права спадщини.
   • Оформлення договорів довічного утримання, заповітів
   • Видача свідоцтв про народження і смерть.
   • Засвідчення вірності копій документів.
   • Посвідчення довіреностей, видача дублікатів нотаріальних документів.

   Що це дасть?
   У тих селах та селищах, де немає жодного нотаріуса, наші спеціалісти можуть стати справжнім рятівним кругом для місцевого населення. Вони надаватимуть лише найпопулярніші соціальні послуги, якими користуються громадяни.

   Це дасть можливість не їздити українцям по кількасот кілометрів, не чекати місяцями в чергах.

   Якість їхньої роботи, як і якість роботи нотаріусів та реєстраторів, контролюватиме Мін’юст. До них будуть такі самі вимоги, як і до інших співробітників відповідної сфери.

   Чому зараз маніпулюють інформацією?

    Однак, є й ті, хто не бажає піти на зустріч українському селянину. Є ті, хто хоче мати зиск навіть з соціальних проектів. Є ті, хто боїться конкуренції. Саме тому й розповсюджуються всі ті міфи, які з’явилися навколо законопроекту №9140. Які я хочу прокоментувати окремо.

   Законопроект не може відкривати можливості для рейдерських захоплень, оскільки рейдерство не відбувається при оформленні спадщини селян в сільській місцевості. А оформлення договорів купівлі-продажу та корпоративних прав НЕ ВКЛЮЧЕНО до їхнього функціоналу.

   Він не руйнує основи децентралізації в Україні, адже надає селянам можливість оформити дарування у власному селі. І щойно там за ініціативи місцевої влади запрацюють сільські нотаріуси, чи приїдуть працювати приватні, діяльність наших уповноважених осіб одразу припиниться.

   Немає чого боятися й щодо корупційних ризиків та зловживань. Рівень корупційних ризиків з боку державних службовців точно не буде більшим, ніж ризики зловживань з боку державних реєстраторів, державних або приватних нотаріусів. Повідомлення про правопорушення у сфері державної реєстрації та нотаріату до Мін`юсту надходять постійно, на що відомство реагує в рамках Закону.

   Уповноважені особи працюватимуть у ВИЗНАЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ, категорія – НЕ ВИЩЕ села або району.

   Ми в жодному разі не ставимо під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та точно не маємо наміру знижувати їх якість. Адже Мін’юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності Уповноважених осіб.

   Окремо зазначаємо, що даний перелік нотаріальних дій будуть вчиняти особи:
   § Із вищою юридичною освітою.
   § Необхідним досвідом роботи від 3 років.
   § З відповідно обладнаним робочим місцем.

   Впевнений, що наша спільна з народними депутатами ініціатива допоможе тисячам громадян, які проживають у віддалених селах та населених пунктах країни, отримувати якісні державні послуги у сфері реєстрації прав спадщини та дарування.

Учнівські лідери Київщини вчилися вирішувати конфлікти в однолітків із Херсонської області

опубліковано 28 жовт. 2018 р., 23:25 Інформаційно-довідковий центр

   Лідери учнівського самоврядування Київської області взяли участь у серії тренінгів, присвячених ненасильницьким методам вирішення конфліктів (медіації), які провели координатори та учасники шкільної служби порозуміння «Довіра», що працює у Скадовському районі Херсонської області.

   Захід було організовано спільно Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області та Громадською спілкою «Мережа правового розвитку» в межах всеукраїнської кампанії протидії цькуванню (булінгу) у підлітковому середовищі.

   Гості з Херсонщини поділилися унікальним досвідом вирішення конфліктів у шкільному середовищі зусиллями самих підлітків, адже шкільна служба порозуміння «Довіра» є першим в Україні проектом такого роду. Координатори проекту повідомили, що реалізація відповідної ініціативи у Скадовському районі принесла суттєвий результат – кількість конфліктів у школі, де працює «Довіра», знизилася до мінімуму.

   Зважаючи на такий результат, керівництво департаменту освіти Київської облдержадміністрації пообіцяло реалізувати подібну програму і в нашому регіоні.

   Водночас обласне управління юстиції нагадує, що кілька тижнів тому почав діяти закон, яким передбачено відповідальність за цькування дітей як для їхніх ровесників, так і для батьків та вчителів навчальних закладів.

   Зокрема, в залежності від частоти/складу/cпособу вчинення правопорушення:
   - за вчинення булінгу вперше – штраф від 340 до 850 гривень;
   - за повторне вчинення протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчиненння відносно неповнолітнього, вчинення з особливою жорстокістю – штраф від 1700 до 3400 гривень.

   В залежності від суб’єкта:
   - за вчинення малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років – штраф від 340 до 850 гривень накладається на їхніх батьків або осіб, які їх замінюють;
   - за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником/засновником закладу освіти – штраф від 850 до 1700 гривень.

1-10 of 93