Відділ державної реєстрації актів цивільного стану















   3. Інформаційні картки адміністративних послуг







Реалізація ромськими громадами своїх прав у сучасній незалежній Україні.

опубліковано 10 квіт. 2019 р., 22:55 Інформаційно-довідковий центр

   8 квітня світова правозахисна спільнота відзначає Міжнародний день ромів. Роми належать до національної меншини, яка постійно стикається із дискримінацією в українському суспільстві. Не дивлячись на спосіб проживання (дисперсно або компактно), вони, відповідно до результатів соціологічних досліджень і моніторингів, вважаються однією з найбільш соціально уразливих груп.
   Ромські жінки в Україні зазнають множинної дискримінації – за статтю, за етнічною ознакою, місцем проживання. Особливо це стосується тих ромок, які мешкають у районах компактного проживання (у так званих «таборах» або у сільській місцевості). Вони обмежені у виборі репродуктивної поведінки (змушені рано виходити заміж і народжувати більше 2-3 дітей), у доступі до освіти (у порівнянні з хлопчиками), у працевлаштуванні, в доступі до медичного обслуговування тощо.
   Так, одна із перших ромських громадських організацій в Україні – Асоціація ромів Ізмаїла - була заснована у 1993 році саме з метою вирішення суспільно-правових проблем ромів України.
   На сьогодні в Україні активно діє одна з найвідоміших ромських організацій – Ромський жіночий фонд «Чіріклі», який більше 20 років займається проблематикою становища ромів в Україні загалом і ромських жінок, зокрема представляє інтереси українських ромів в ООН, ОБСЄ, Європейському парламенті, Раді Європи.
   З середини 2000-х років в Інституті педагогіки Національної академії педагогічних наук України у відділі навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури, запроваджено розробку програм і посібників для навчання ромською мовою.
   Найбільшим успіхом у реалізації ромськими громадами своїх прав у сучасній незалежній Україні є затвердження Розпорядженням Кабінету міністрів України від 11 вересня 2013 р. № 701-р Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року", у межах реалізації якого створено Міжвідомчу робочу групу при Кабінеті міністрів України, до складу Секретаріату якої входять жінки ромської національності, делеговані Коаліцією ромських неурядових громадських організацій.
   У грудні 2017 року ромські жінки були запрошені до Верховної Ради України на засідання круглого столу з питань ромських жінок, у ході проведення якого вони мали можливість представити проблеми своїх громад та презентувати позитивний досвід.
   За підтримки Уряду України у Києві вже традиційно з активістами ромських громад проводяться Тренінги ЮНІСЕФ, тренінги Ради Європи, ОБСЄ, ЄЦПР, ООН і багато інших, зокрема за участі представників Європейського центру із прав ромів, на яких, передусім, обговорюються такі теми як право на якісну освіту, соціально-медичні послуги, доступ до адекватного житла, а також право на роботу, захист ромів від нападів на ґрунті ненависті, протидія дискримінації ромів та сприяння держави у реалізації прав ромів на отримання документів.
   Наразі представники ромських громад України безпосередньо співпрацюють з ООН Жінки Україна, з метою підвищення обізнаності саме ромських жінок з основними аспектами Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, та способів її використання для захисту своїх прав.
   Створення в Україні експертних ромських громадських організацій та збільшення у різних професійних сферах кількості спеціалістів ромської національності, а також наявність на місцевих рівнях ромських депутатів є прогресивною ознакою діючої державної політики у напрямку реалізації прав ромів у сучасному суспільстві.

За що каратимуть на виборах та чому кожен з нас має слідкувати за порушеннями?

опубліковано 7 квіт. 2019 р., 22:13 Інформаційно-довідковий центр

   Лічені дні віддаляють українське суспільство від першого туру президентських виборів. А вже через три тижні, 21 квітня, імовірно відбудеться другий тур, який визначить переможця виборчих змагань.
   Щоб у день волевиявлення запобігти можливим порушенням або ж мимоволі не потрапити у неприємну ситуацію, кожному виборцю бажано знати основні правила голосування та відповідальність за їх недотримання.
   Значна частина зловживань і ненавмисних порушень традиційно стосується головного виборчого документа – бюлетеня для голосування. Тож варто пам’ятати, що бюлетень у жодному разі не може бути виданий особі без паспорту (військового квитка) та отриманий не від члена виборчої комісії. Категорично забороняється передавати документ стороннім особам, виносити його за межі дільниці, а також умисно гіпсувати. За такі дії можна поплатитися штрафом (1700-5100 гривень), а в окремих випадках потрапити на виправні роботи чи навіть отримати до 3-х років обмеження волі.
   Питанням, яке часто викликає неоднозначні трактування, є фото (відео) зйомка заповненого виборчого бюлетеня. У більшості випадків вам скажуть, що це заборонено, оскільки маємо справу з порушенням таємниці голосування. Згідно з Кримінальним кодексом України, за таке порушення виборцю загрожує до трьох років обмеження волі, тоді як для членів виборчої комісії та спостерігачів – позбавлення волі на такий же строк.
   Але на практиці встановити зв’язок фотографування бюлетеня з порушенням таємниці голосування непросто. По суті, за сам факт фотозйомки відповідальність не передбачена, якщо ви не станете привселюдно демонструвати ці фотографії або якщо вас не запідозрять у торгівлі своїм голосом. Адже фотозвіти є одним зі свідчень контрольованого голосування і наслідком підкупу виборців. Тому якщо вас помітять за фото- чи відеофіксацією заповненого бюлетеня, вам все одно не оминути неприємної процедури пояснень правоохоронцям, додаткової перевірки фактів і намірів. Інакше кажучи, робити селфі з бюлетенем у кабінці для голосування не заборонено, однак виключно для особистого архіву, а не поширення в соцмережах чи публічної демонстрації в інших формах.
   Якщо у вас немає бажання наступні 5-7 років провести у в’язниці, бережіть виборчі скриньки – за їх навмисне пошкодження настає кримінальна відповідальність.
   За отримання обіцянки, пропозиції чи одержання вигоди, пов’язаної з реалізацією права голосу, на виборця (або того, хто пропонує вигоду) чекає відповідальність у вигляді штрафу, виправних робіт або обмеження волі до 2-х років. Важливо наголосити, що проблеми із законом мають не лише ті, хто намагається скуповувати голоси, а й ті, хто їх продає. Тож отримані кількасот гривень в обмін на голос за кандидата можуть спричинити вдесятеро більші витрати і тривалі негаразди для громадян.
   Слід також зазначити, що під час голосування на виборчій дільниці не можуть постійно перебувати сторонні особи, які не належать до членів комісії, офіційних спостерігачів та довірених представників кандидатів. Відтак, якщо вам стане відомо про такі випадки, неодмінно зверніться до уповноважених осіб.
   Загалом навіть при підозрах на будь-які незаконні дії треба звертатися до голови виборчої комісії на дільниці, спостерігачів і, звісно, до поліції. При цьому громадяни можуть виступити як в ролі свідка порушення, так і безпосередньо заявителя. Крім самого звернення до правоохоронців, бажано ще й зафіксувати інцидент, знявши його на відео чи зробивши фото. Це суттєво підвищить шанси на притягнення порушників до відповідальності.
   Як наслідок, завдання кожного виборця – не лише прийти на дільницю і проголосувати, а й бути пильним та активним учасником виборчого процесу загалом. Адже чесні і прозорі вибори мають куди більше шансів відбутися в умовах якнайширшої залученості пересічних громадян до контролю над голосуванням. Нарешті, саме від демократичності волевиявлення залежатиме суспільна легітимність результатів виборів. А в ситуації гострої політичної боротьби та близьких показників кандидатів відсутність претензій до процедури голосування є важливим запобіжником від загострення поствиборчих суперечностей.
Керівник юстиції Київської області 
Олексій Шевченко

Як проголосувати на виборах Президента України? Права і правила для виборців

опубліковано 27 бер. 2019 р., 23:58 Інформаційно-довідковий центр

   Вже за тиждень в Україні відбудеться перший тур президентських виборів.
   Тому в межах інформаційної кампанії Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО ГОЛОСУ» ми нагадуємо основні правила голосування та перебування на виборчій дільниці. Дотримання цих правил дозволить вам реалізувати своє виборче право швидко, надійно та без зайвих перешкод.
   Насамперед, варто звернути увагу на запрошення, яке кожен виборець має отримати до 25 березня. В ньому вказана адреса і час, де і коли ви зможете проголосувати. Якщо запрошення не надійшло – неодмінно перевірте себе у списках виборців, звернувшись до дільничної виборчої комісії.
   Якщо ви не потурбуєтесь про це завчасно і в день виборів з’ясується, що вас немає у списку, вам у жодному разі не видадуть бюлетень для голосування.
   Зауважте – проголосувати можна виключно за наявності паспорта громадянина України (або військового квитка для військовослужбовців). Ні закордонний паспорт, ні водійське посвідчення та інші документи такого права не дають. Обов’язково слідкуйте також за своєчасністю зміни фотокартки у 25 та 45 років, адже без них документ вже через місяць вважається недійсним.
   Пам’ятайте, що голосування є особистим. Тобто віддати свій голос на дільниці можна лише власноруч, тоді як друзі, родичі і будь-хто сторонній не мають права голосувати замість вас.
   Однак, якщо ви фізично не в змозі заповнити бюлетень і опустити його до виборчої скриньки, вам можуть допомогти сторонні особи, але в жодному разі не члени виборчої комісії, кандидати на виборні посади, їх довірені особи та спостерігачі.
   Крім того, голосування є таємним. Це значить, що в кабінці для голосування може знаходитися тільки одна людина, а фотографувати, демонструвати іншим чи виносити за межі дільниці свій використаний бюлетень заборонено.
   Заповнюючи бюлетень, необхідно проставити лише одну відмітку навпроти кандидати, за якого голосуєте. Всі інші позначення не допускаються, а бюлетень з такими відмітками вважається зіпсованим.
   Втім, якщо ви мимовільно допустили помилку при заповненні бюлетеня, то маєте змогу звернутися до членів виборчої комісії із заявою про повторну одноразову видачу нового бюлетеня.
   Особливу увагу слід звернути на те, що на виборчій дільниці категорично заборонена агітація. Тобто не можна приходити на місце голосування з політичною символікою, наприклад, у футболках, з прапорцями чи плакатами із зображенням кандидатів та їх передвиборчих гасел.
   Нарешті, до дільниці забороняється входити зі зброєю, алкогольними напоями, а також домашніми тваринами.
   Завітати до виборчої дільниці можна традиційно з восьмої години ранку до восьмої вечора, при цьому проголосувати буде можливість і після 20.00. Головне – встигнути зайти у приміщення дільниці до її закриття.
   Сподіваємось, ці елементарні правила дозволять вам зекономити час та уникнути зайвих непорозумінь на прийдешніх виборах президента України.

Начальник Головного територіального 
управління юстиції у Київській області 
Олексій Шевченко 

Що таке «пакунок малюка» та як його отримати? Консультація Міністра юстиції

опубліковано 19 бер. 2019 р., 02:36 Інформаційно-довідковий центр

   Шановний Павло, щотижня залюбки читаю Ваші консультації з конкретними порадами і вирішила сама звернутись із запитанням. Через 2 місяця я готуюсь стати мамою. Про послугу реєстрації народження у пологовому будинку вже знаю. Знайомі розповіли, що додатково можна отримати «пакунок малюка». Можете більш детально про нього розповісти?
Світлана Гончарова 

   Що таке «Пакунок малюка»?
   «Пакунок малюка» — це одноразова натуральна допомога у вигляді набору необхідних речей для новонародженої дитини. Загальна вартість набору становить не більш як 5 тис грн. Отримання цієї допомоги не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні.

   Хто має право отримати таку допомогу?
   Отримати допомогу «пакунок малюка» мають право як громадяни України, так й іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину. Безпосередніми отримувачами допомоги є мати, батько, родичі або патронатний вихователь новонародженої дитини.
    Патронатний вихователь отримує «пакунок малюка» у випадку, коли батьки чи родичі відмовились від новонародженої дитини в пологовому будинку або якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною .

   Що входить до набору?
   До набору входить все, що необхідно для новонародженої дитини: підгузки, вологі серветки, пелюшки, бодіки, шапочки, штани-повзунки, чоловічки, шкарпетки, термометри для води та для тіла, ножиці, ковдра, підковдра, матрац, розвиваючі іграшки, рушник, мило-шампунь, крем і коробка-колиска.
   Деталізований перелік та кількість дитячих товарів визначено наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 «Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини».

   Коли надається допомога?
   Видача допомоги «пакунок малюка» здійснюється безпосередньо у пологовому будинку під час народження/виписки новонародженої дитини або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня її народження.
   Патронатному вихователю може бути видано «пакунок малюка», якщо він забрав новонароджену дитину з пологового будинку протягом місяця з дня народження.
   Якщо на день виписки з пологового будинку «пакунок малюка» був відсутнім, отримувачу необхідно подати заяву до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про забезпечення такою допомогою.

   Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
   Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Друзі, кохайтесь! Створюйте щасливі родини та народжуйте здорових, прекрасних дітей! 

Щеплення від булінгу: як Україна бореться з підлітковою агресією?

опубліковано 13 бер. 2019 р., 06:30 Інформаційно-довідковий центр

   Напевно, для переважної більшості українців слово «булінг» викликає такі ж зрозумілі асоціації, як «бінджвотчинг» чи «бодішеймінг». Та попри словесну новизну явище булінгу, на жаль, є вкрай поширеним серед українських підлітків.
   Згаданим терміном позначають фізичне або моральне насильство, агресивну поведінку неповнолітніх стосовно ровесників чи дорослих осіб, яка викликає страх і тривогу, а також містить ознаки свідомого жорстокого ставлення. Лаконічним україномовним аналогом «булінгу» є цькування.
   На практиці мова йде про широкий діапазон прояву агресії – від рукоприкладства до постійних словесних образ, принижень чи непристойностей у соцмережах.
   Булінг – проблема світового масштабу. За даними ЮНІСЕФ, наприклад, у 2017 році від цькування однолітків потерпали понад 150 мільйонів дітей від 13 до 15 років, в Україні – близько третини (24%) осіб того ж віку.
   Та незважаючи на вкрай тривожну статистику, донедавна ця проблема відверто замовчувалась у суспільстві, що лише потурало підліткову агресію. Країна шоковано переглядала відео жорстоких побоїв і знущань школярів над своїми ровесниками, втім далі морального осуду чи з’ясування стосунків між батьками дітей справа не заходила. Що, зрештою, не дивно, оскільки якихось конкретних, орієнтованих саме на вказану проблему, правових інструментів просто не існувало.
   Тому Мін’юст спільно з народними депутатами та профільними громадськими організаціями минулого року ініціював розробку та прийняття закону, спрямованого на протидію та запобігання цькуванню серед неповнолітніх. Документ вперше на законодавчому рівні визначає поняття булінгу, вводить адміністративну відповідальність за нього та встановлює послідовність дій для керівників навчального закладу і батьків, чиї діти вдаються до цькування або потерпають від нього.
   Тож, що робити, якщо дитина постраждала від булінгу? Існує кілька можливостей, кожну з яких можна використати залежно від особливостей конкретної ситуації. Передусім, варто звернутися до директора, завуча або ж класного керівника у школі. Закон зобов’язує останніх скликати спеціальну комісію з педагогічного колективу для розгляду ситуації. Якщо в діях учнів комісія виявить ознаки булінгу, керівництво навчального закладу може звернутися до Національної поліції, яка відкриває справу про адміністративне правопорушення. Крім того, із заявою до Нацполіції можуть звернутися батьки постраждалої дитини. Після розслідування правоохоронці передають матеріали справи до суду, який виносить рішення про покарання особи, яка вчинила булінг. Альтернативною можливістю є звернення до громадських організацій, наприклад до ГО «Ла Страда – Україна», одним з головних напрямів діяльності якої є захист прав дітей.
   Відповідно до закону, за вчинення булінгу вперше на порушника накладається штраф у розмірі від 340 до 850 гривень. Якщо протягом року після судового вироку підліток вдається до цькування повторно, на нього чекатиме адміністративне стягнення вже від 1700 до 3400 гривень. При цьому за дії малолітніх або неповнолітніх осіб від 14 до 16 років штраф стягується з їхніх батьків. Покарання також передбачено для педагогів, котрі замовчують випадки булінгу – від 850 до 1700 гривень.
   Важливо, що ці норми не залишилися тільки словами на папері. Закон діє лише кілька місяців, а в Україні вже є перші судові рішення по булінгу. Піонером у покаранні за цькування стала Київська область, де у Бориспільському районі батьки школярки мають сплатити понад тисячу гривень штрафу за дії своєї доньки щодо її однокласниці. А вже на початку березня суд на Хмельниччині покарав батьків підлітка, котрий тривалий час ображав і вдавався до погроз на адресу шкільної вчительки. Як видно з останнього випадку, булінг є агресією не лише щодо неповнолітніх, а в тому числі стосовно дорослих учасників навчального процесу, які потерпають від підлітків.
  Таким чином, в Україні формується судова практика притягнення до відповідальності за булінг, а це означає завершений характер правової протидії цьому явищу. Адміністративний механізм спрацював, але чи достатньо цього для ефективної боротьби зі цькуванням в українських школах?
   Очевидно, що ні. Булінг – складна соціально-психологічна, почасти вікова і комплексна виховна проблема. Тому, крім суто адміністративних інструментів, нове законодавство включає низку правопросвітницьких, інформаційних та профілактичних заходів, спрямованих на формування оперативної реакції відповідальних осіб у ситуації булінгу. Дуже важливо, що в країні набувають поширення учнівські ініціативи шкільної медіації, в межах яких підлітки самі виступають модераторами у випадках непорозумінь та конфліктів між однолітками. 
   Зі свого боку, Мін’юст вже тривалий час реалізує масштабну інформаційну кампанію з адвокації антибулінгового законодавства, проводячи по всій країні правові уроки та акції зі школярами, спільні заходи з педагогічними працівниками і співробітниками правоохоронних органів. І головний результат цих зусиль – не так судові вироки, як суспільний резонанс довкола випадків булінгу, той розголос, якого набувають подібні прецеденти, й та увага, яку діти, батьки і вчителі в усіх регіонах приділяють таким ситуаціям. Проблема більше не замовчується. Вона виведена на порядок денний і потребує дедалі активнішої комунікації всіх сторін задля свого вирішення. Адже навряд чи хтось із притомних батьків хоче, щоб його дитина згадувала шкільні роки з острахом і відразою, які часто ламають людям все життя.

Як повторно отримати свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану?

опубліковано 24 лют. 2019 р., 22:35 Інформаційно-довідковий центр

   Непоодинокими є випадки, коли громадяни звертаються до Головного територіального управління юстиції у Київській області з питаннями про повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану.
   Наголошуємо, що, якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, були внесені зміни до актового запису чи його було поновлено, Ви можете звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України із заявою щодо його повторної видачі. При собі необхідно мати паспорт (паспортний документ) та сплатити державне мито (на сьогодні це 51 коп.).
   За повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану державне мито сплачується до подання відповідної заяви.
   Від сплати державного мита звільняються :
   · громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
   · громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років;
   · громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
   · інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  · інваліди I і II груп.
   Отримати свідоцтво відповідно до законодавства можуть також батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники, представник закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування (за довіреністю установи та при пред'явленні документів, що посвідчують його особу), а також будь-яка особа (Ваш представник) – у разі документального підтвердження її повноважень (за довіреністю).
   Свідоцтва про народження дітей повторно видаються їх батькам і усиновителям незалежно від віку дитини.
   Особі, позбавленій батьківських прав, свідоцтва про народження дітей повторно не видаються.
   Свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя, а також дітям, у тому числі й усиновленим, та їх законним представникам, близьким родичам померлого (братам і сестрам, онукам, діду і бабі як з боку батька, так і з боку матері), особі, яка є спадкоємцем за законом або заповітом, представникові органу опіки та піклування у разі виконання ним повноважень з опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.
   Після припинення шлюбу внаслідок його розірвання свідоцтва про шлюб повторно не видаються. У таких випадках на письмове прохання заявників відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.
   Якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено – Ви маєте право звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця Вашого проживання.
   Відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає повторно свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану після безпосередньої перевірки відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану або на підставі підтвердження про це відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису цивільного стану (окрім випадків, коли актовий запис зберігається на тимчасово окупованій території України).
   Особам, які звернулися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану особисто, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану видаються того самого дня.
   За заявою щодо повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, яка надійшла поштою, свідоцтво надсилається в 15-денний строк до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем проживання заявника, про що доводиться до його відома.

Батьки новонароджених дітей зможуть скористатися пакетом послуг «Електронне малятко»

опубліковано 11 лют. 2019 р., 01:29 Інформаційно-довідковий центр

   Міністерство юстиції України ініціювало надання українським громадянам комплексу послуг, пов’язаних з державною реєстрацією народження дитини (пакет сервісів під умовною назвою «Електронне малятко»). 

   Що це дає молодим батькам та малюку?

   Під час державної реєстрації народження дитини батьки (виключно за власним бажанням) зможуть одночасно отримати ряд послуг, зокрема:

   Призначення допомоги при народженні дитини;
   Реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;
   Реєстрація місця проживання дитини;
   Реєстрація дитини у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків відповідно до Податкового кодексу України (присвоєння ідентифікаційного коду);
   Видача посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї.

   При цьому надання послуги з державної реєстрації народження дитини здійснюватиметься в електронному вигляді. Крім того, ініціатива також передбачає можливість під час такої реєстрації передавати в електронному вигляді в режимі вільного часу інформацію про новонародженого до Єдиного державного демографічного реєстру.

   Таким чином, запропонований пакет сервісів від Мін’юсту дозволить суттєво зменшити адміністративне навантаження на батьків шляхом зведення до мінімуму кількості необхідних документів та процедурних дій. Інакше кажучи, якщо сьогодні батьки малюків для повного оформлення всіх документів і процедур, пов’язаних з народженням дитини, мають звернутися до 9 державних органів, то із початком дії вказаних сервісів не буде потреби йти до жодної установи.


День Святого Валентина – це найромантичніший день року!

опубліковано 11 лют. 2019 р., 01:13 Інформаційно-довідковий центр   [ оновлено 11 лют. 2019 р., 01:19 ]

   День Святого Валентина – це найромантичніший день року, коли наречені можуть освідчитись в коханні, дарувати один одному валентинки з словами кохання та пропозиціями руки і серця, тож Броварський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області запрошує всіх закоханих в атмосфері романтики поєднати свої серця, подати заяву про державну реєстрацію шлюбу, відсвяткувати заручини, ювілейне весілля та отримати незабутні, неймовірні враження.
   Чекаємо Вас за адресою: м.Бровари, вул. Київська, 155 з 9.00 до 18.00


Як власникам нерухомого майна захиститися від рейдерських атак?

опубліковано 4 лют. 2019 р., 23:46 Інформаційно-довідковий центр


   На жаль, протягом останніх років в України непоодинокими є випадки рейдерського захоплення нерухомого майна та проведення незаконних реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте на законодавчому рівні встановлені превентивні заходи, які допомагають власникам нерухомого майна не допустити, зокрема, незаконного відчуження нерухомого майна, проведення державної реєстрації прав та обтяжень на нерухоме майно на підставі підроблених документів або за відсутності правових підстав для такої реєстрації.

   Так, статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачена можливість зупинення державної реєстрації прав на підставі:

   1) рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили;
   2) заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

   Рішення суду або заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

   У разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій або заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього самого майна державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зупиняє державну реєстрацію прав з обов’язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву власника об’єкта нерухомого майна та повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

   Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна шляхом надсилання повідомлення на електронну адресу, зазначену в Державному реєстрі прав як адресу для зворотного зв’язку.

   Слід зазначити, що рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій дозволяє зупинити державну реєстрацію прав на невизначений строк і втрачає свою чинність лише після реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій.

   Водночас заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій, на відміну від відповідного рішення суду, має обмежений термін дії. Така заява є чинною протягом десяти робочих днів з моменту її реєстрації в Державному реєстрі прав. Разом з тим, протягом зазначеного строку власник об’єкта нерухомого майна має можливість надати державному реєстратору рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили. У такому випадку заборона вчинення реєстраційних дій буде чинною до скасування відповідного рішення суду.
 
   Також власник об’єкта нерухомого майна має право за власною ініціативою відкликати подану ним заяву про заборону вчинення реєстраційних дій.

   Отже, підставами для відновлення реєстраційних дій є:
   1) подання рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій;
   2) відкликання власником заяви про заборону вчинення реєстраційних дій;
   3) неподання власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

   Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

   У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій після прийняття рішення про відновлення реєстраційних дій загальний строк розгляду відповідних заяв продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Як оскаржити незаконні дії державного реєстратора?

опубліковано 28 січ. 2019 р., 22:10 Інформаційно-довідковий центр

   Якщо Ваші права порушені відповідною дією чи бездіяльністю державного реєстратора, положеннями ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено порядок оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора (далі – Закон про реєстрацію) суб’єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

   При Головному територіальному управлінні юстиції у Київській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Київської області.

   Пропонуємо до Вашої уваги алгоритм дій щодо подання скарг у сфері державної реєстрації.

   Перший крок. Скаржнику насамперед необхідно визначити належного суб’єкта розгляду скарги.
   Повідомляємо , що Міністерство юстиції України розглядає скарги:
   - на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
   - на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
   1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
   2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.
   Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган юстиції.

   Другий крок, який необхідно врахувати, перед подачею скарги, це те, що скарга повинна відповідати вимогам, які передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Вимоги до скарги
   Скарга, що подається на рішення, дії/бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації з зазначених напрямків, обов’язково повинна містити:
   1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
   2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
   3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
   4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
   5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
   6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
   Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.
   До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).
   Для юридичних осіб засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (Наказ Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003»). Для фізичних осіб законодавство не передбачає чітких вимог до засвідчення копій, але вони принаймні повинні бути засвідчені підписом.
   Особливий аспект полягає у тому, що у разі не дотримання хоча б однієї з вимог передбачених законодавством, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде відмовлено у розгляді скарги по суті.

   Третій крок – строки для звернення до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначені статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
   Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
   У свою чергу, рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
  У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

   Четвертим кроком буде направлення, з урахуванням всіх вимог та строків подання, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», належним чином оформленої скарги до територіального управління юстиції, або до Міністерства юстиції України.
   Так, існує можливість направити скаргу до Головного територіального управління юстиції у Київській області за адресою: вулиця Євгена Сверстюка, 15, Київ, 02000.

   П’ятий крок – це можливість взяття участі у засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

   Про бажання скаржника та/або його представника бути присутнім на засіданні Комісії під час розгляду скарги по суті необхідно зазначити у самій скарзі. Також потрібно вказати бажаний спосіб отримання повідомлення про дату та час проведення засідання Комісії – телефонограмою або засобами електронної пошти.
   За результатами розгляду скарги по суті Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації приймається рішення у формі наказу.
   Копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб’єкту оскарження, а також заінтересованим особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

   Типові помилки при написанні скарг
   З метою допомоги скаржникам у дотриманні законодавчих вимог до Вашої уваги пропонуємо кілька типових помилок та недоліків, яких скаржникам слід уникати при складанні відповідних заяв:
   1. Відсутність дати складання скарги;
   2. Закінчення встановленого законом строку подання скарги;
   3. Подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав, набутого на підставі рішення суду;
   4. Відсутність засвідчених копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника;
   5. Питання, порушені у скарзі, не стосуються прийняття рішень про державну реєстрацію;
   6. Відсутність обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги;
   7. Скарга не містить реквізитів рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
   8. Наявне судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з того самого питання, з того самого предмета і тієї самої підстави;
   9. Відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання.

1-10 of 106