Фонд соціального страхування інформує

опубліковано 3 бер. 2020 р., 03:22 Інформаційно-довідковий центр
   Олена Дума: забезпечуємо реалізацію конституційних прав усіх працюючих
   У разі стійкої втрати професійної працездатності через нещасні випадки на виробництві або професійні захворювання, Фондом соціального страхування України, зокрема, здійснюється фінансування одноразових допомог. Розмір цих виплат залежить від ступеня втрати професійної працездатності та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату. Про це повідомляє пресслужба виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
   «Забезпечити реалізацію конституційних прав усіх працюючих на належні допомоги, страхові виплати та послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням є моїм головним завданням як директора. Сьогодні ми працюємо над стабілізацією та збільшенням ефективності системи Фонду.       Зокрема, один із пріоритетів – страхові виплати особам, які отримали травми або професійні захворювання на виробництві. Щомісяця ми фінансуємо для них виплати, які повністю або частково компенсують втрачений заробіток, здійснюємо надання одноразових допомог, медичних і соціальних послуг», – говорить директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Олена Дума.
Зазначимо, право на отримання потерпілим одноразової допомоги настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Розмір виплати залежить від ступеня втрати працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату. Максимальний розмір одноразової допомоги в разі 100% стійкої втрати працездатності станом на 01.01.2020 становить 35 734 гривень.
Одноразова допомога сім’ї потерпілого виплачується у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. На сьогодні вона складає 210,2 тис. гривень.
Одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на утриманні померлого, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш ніж десятимісячного строку після смерті потерпілого, виплачується у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, що на сьогодні дорівнює 42,04 тис. гривень.
   
Застраховані особи мають право на реабілітацію після важких захворювань і травм за кошти Фонду
   Понад 460 млн гривень передбачено в бюджеті Фонду соціального страхування України на 2020 рік для забезпечення працюючих медичною реабілітацією. Таке лікування заплановано профінансувати для осіб, які матимуть потребу у відновленні здоров’я після інсультів, інфарктів, оперативних втручань та інших важких захворювань або травм. Про це інформує пресслужба виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
«Лікування надається застрахованим особам на базі реабілітаційних відділень санаторно-курортних закладів за їх вибором з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я. Ця послуга дозволяє не лише закріпити результати стаціонарного лікування, але і є його повноцінним продовженням», – зазначила директор виконавчої дирекції Фонду Олена Дума.
   Право на проходження реабілітації за кошти Фонду має кожен працюючий після закінчення гострого періоду захворювання та за наявності висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в такому лікуванні.
   Порядок отримання реабілітаційного лікування за кошти Фонду соціального страхування України:
– після надання пацієнту висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я щодо необхідності реабілітації за певним профілем, лікувальний заклад повідомляє про це робочий орган Фонду;
– не пізніше наступного дня у стаціонар лікарні до пацієнта прибуває фахівець Фонду, який за наданим паспортом та ідентифікаційним кодом самостійно перевіряє, чи є особа застрахованою;
– пацієнту надається перелік санаторіїв, які відповідають вимогам по профілю його хвороби, і він самостійно обирає санаторно-курортний заклад для проходження лікування, про що зазначає в заяві;
– орган Фонду узгоджує з санаторієм наявність вільних місць і укладається тристоронній договір – між Фондом, санаторієм і хворим;
– застрахована особа направляється до санаторно-курортного закладу на відновне лікування зі стаціонару лікарні. На час реабілітації продовжується листок непрацездатності, за яким Фондом фінансується допомога по тимчасовій втраті працездатності, аби компенсувати особі втрачений за час лікування заробіток.

У разі втрати здоров'я на роботі працівники мають право на медико-соціальні послуги за кошти Фонду 
   Як інформує пресслужба виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, Фонд здійснює страхування офіційно працевлаштованих громадян на випадок тимчасової або стійкої втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також смерті потерпілого. Відповідно, у кожному з таких випадків передбачено надання страхових виплат та медико-соціальних послуг.
   Фонд гарантує надання цих послуг всім застрахованим особам – за наявності визначеної потреби, крім призначення страхових виплат, потерпілим на виробництві фінансуються витрати на лікування, діагностику, оперативні втручання, протезування, ліки, реабілітацію, санаторно-курортне лікування та інше. Медико-соціальні послуги покликані допомогти постраждалим внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань повернутись до повноцінного життя.
   Зокрема, за рахунок коштів Фонду фінансуються такі види медичної та соціальної допомоги:
- всі витрати на лікування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- лікування потерпілого у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого;
- протезування;
- медична реабілітація;
- санаторно-курортне лікування;
- придбання ліків і виробів медичного призначення;
- додаткове харчування;
- спеціальний медичний догляд;
- постійний сторонній догляд;
- побутове обслуговування;
- придбання спеціальних засобів пересування (колясок) тощо.

Comments